Сторінка
3

Фондові біржі та операції з цінними паперами

Кошти фонду розміщуються в:

· державні цінні папери;

· депозитні рахунки комерційних банків.

Вищим органом управління фондом є адміністративна рада, до складу якої входить голова і чотири члени. Вона обирається на чотири роки. Засідання її проводяться не рідше двох разів в місяць. До її основних напрямків діяльності входять питання про визначення основних напрямків діяльності фонду, представництва в господарському суді, ліквідаційних комісях, затвердження кошторисів і т.і.

Державний контроль за діяльністю фонду здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Операція з цінними паперами - дія учасника ринку цінних паперів щодо цінних паперів, яка призводить до зміни власника або передачі хоча б однієї з правомочностей власника.

3. Керування біржею

Загальне керівництво діяльністю біржі здійснює рада директорів. У своїй діяльності він керується статутом біржі, у якому визначаються порядок керування біржею, склад її членів, умови їхнього прийому, порядок утворення і функції біржових органів.

Для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом рада призначає президента і віце-президента. Крім того, нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети, утворені її членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), біржовим індексам, опціонам.

Комітет із прийому членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі. Комітет з арбітражу заслуховує, розслідує і регулює суперечки, що виникають між членами біржі, а також членами і їхніми клієнтами. Число і склад комітетів міняються від біржі до біржі, але ряд з них обов'язковий. Це чи комітет комісія з лістінгу, що розглядають заявки на включення акцій у біржовий список; комітет із процедур торгового залу, що разом з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії) і стежить за дотриманням інструкцій з діяльності в торговому залі, а також в інших випадках.

Біржі - це, як правило, не комерційні структури, тобто безприбуткові і тому звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат по організації біржової торгівлі біржа стягує з учасників цієї торгівлі ряд податків і платежів. Це податок на угоду, укладену в торговому залі; плата компаній за включення їхніх акцій у біржовий список; щорічні внески нових членів і т.п. Ці внески і складають основні статті доходу біржі.

Біржа забезпечує концентрацію попиту та пропозиції, але вона фізично не в змозі вмістити усіх, хто хотів би чи продати купити ці папери. Ті, хто бере на себе функцію проведення біржових операцій, стають посередниками. Діяти вони можуть як на біржі, так і поза нею, оскільки далеко не всі папери котируються на біржах. На позабіржовому ринку формується коло посередників, на яких фактично покладається функція концентрації попиту та пропозиції. Просторово посередники роз'єднані, але вони зв'язані між собою й утворять єдине ціле, постійно вступаючи в контакт один з одним.

4. Операції з цінними паперами

Важливу роль у застосуванні позичкового капіталу в державі ві­діграють операції з цінними паперами. Кредитно-фінансові інститу­ти здійснюють операції на РЦП з метою нагромадження грошових коштів і нормалізації в системі грошового обігу. Більшість комер­ційних банків активно виступають емітентами цінних паперів і ук­ладають угоди як через фондову біржу, так і на позабіржовому РЦП (торгівля облігаціями, продаж акцій тощо).

Чинне законодавство передбачає різноманітність операцій з цін­ними паперами. Відповідно до п. 5 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки та інші юридичні особи мають право займатися емісійними операціями — випуском в обіг акцій, облігацій, векселів. За допомогою емісії цінних паперів дер­жавні органи прагнуть покрити бюджетний дефіцит; комерційні банки збільшити кредитні кошти і розширити кредитування, а під­приємства залучити кошти для розширення своїх основних і оборо­тних фондів. Законодавством встановлено обов'язкову реєстрацію випуску акцій і облігацій підприємств і комерційних банків.

У банківській практиці поширене кредитування під забезпечен­ня цінними паперами. Цінні папери на пред'явника, виступаючи об'єктом цивільного права, можуть закладатися шляхом твердої або іррегулярної застави. Як застава приймаються і державні цінні па­пери, і папери комерційних структур. При цьому важливою умовою є висока ліквідність цінних паперів, а позичкові кошти не повинні використовуватися для купівлі нових цінних паперів — це стримує біржову спекуляцію позичальників та зменшує ризик банкрутства клієнтів.

Серед банківських послуг мають місце операції виконання по цінних паперах та їх забезпечення. Клієнти можуть доручати обслу­говуючим банкам отримання платежів або іншого виконання по цінних паперах. Таке доручення оформляється шляхом здійснення передавального напису (індосаменту), який підтверджує перехід права по вказаних документах до іншої особи. При виконанні дору­чення індосамент знищується.

Комерційні банки здійснюють з векселями різноманітні угоди:

емісію, купівлю-продаж, заставу й облік векселів. Облік векселів являє собою операцію купівлі-продажу векселя банку до настання строку платежу по ньому з переходом на банк прав векселедержателя.

До обліку в банках приймаються високоліквідні векселі, тому перевага надається товарним векселям, в основі яких лежать товарні угоди. Поширеними операціями комерційних банків є виконання агентських функцій і обслуговування обігу цінних паперів. Сюди відносяться операції проведення реєстрів власників іменних цінних паперів і реєстрації угод переводу права власності на такі цінні па­пери; сприяння виконанню по цінних паперах (виплата дивідендів і відсотків), погашення цінних паперів, реєстрація угод з метою опо­даткування і виконання доручень інвестиційних фондів відносно до їх цінних паперів в рамках депозитарного договору.