Сторінка
4

Фондові біржі та операції з цінними паперами

Відносини між інвестиційним фондом і банком-депозитарієм оформляються депозитарним договором. Банк-депозитарій здійснює угоди з цінними паперами фонду від його імені і за його доручен­ням, відкриває фонду поточний, валютний та інші рахунки і здійс­нює по них розрахункові, касові та інші банківські операції; прий­має на зберігання і забезпечує зберігання майна фонду, проводить облік цінних паперів, виплачує дивіденди акціонерам фонду, вина­городу керуючому, підтверджує письмове отримання повідомлення про збори акціонерів, а також повідомляє відомості про документи, що мають відношення до цінних паперів, належних фонду, одержує дивіденди та ін.

Комерційні банки можуть купувати і продавати цінні папери від свого імені і за свій рахунок як через фондову біржу, так і на поза-біржовому ринку цінних паперів, а також на основі доручення клі­єнта про купівлю-продаж цінних паперів. При цьому банк виступає повіреним або комісіонером свого клієнта. За своєю природою заз­начені угоди являють собою договір купівлі-продажу, звичайно, ус­кладнений відкладальною умовою.

Відповідно до п. 6 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки займаються зберіганням цінних папе­рів, для чого пропонують клієнтам в оренду сейфи. Комерційні бан­ки можуть провадити за дорученням свого клієнта управління порт­фелем його цінних паперів. За договором про управління цінними паперами клієнта комерційний банк надає йому такі види послуг. Банк зобов'язується зберігати цінні папери свого клієнта, забезпе­чувати їх облік, проводити інкасацію відсотків і дивідендів, а також сум по погашених цінних паперах, провадити обмін акцій та обліга­цій на інші цінні папери, інформувати клієнта про чергові збори акціонерів, випуск нових акцій, в яких клієнт має переважне право на купівлю. Управління портфелем цінних паперів є складним пра-вовідношенням, яке містить ознаки декількох цивільно-правових договорів (комісії, зберігання і доручення), а також проведення бух­галтерського обліку і звітності по цінних паперах, аналітичне і пра­вове обслуговування.

Найбільш перспективним видом банківських операцій є трас­тові операції (п. 13 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Під трастовими операціями прийнято розуміти опе­рації банків або інших фінансових інститутів по управлінню май­ном і виконанню інших послуг за дорученням в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. При здійсненні трастових опера­цій виникають відносини за довіреністю, при яких одна сторона (довірена особа) на основі укладеного між зацікавленими сторо­нами договору набуває відповідних прав і виступає розпорядни­ком певного майна на користь бенефіціара, яким може бути сам довіритель майна або третя особа. По трастових операціях банки одержують комісійну винагороду, яка диференційована залежно від виду здійснюваних послуг.

Список використаної літератури

1. Закон України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову бі­ржу» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38 (зі змінами і доповненнями).

2. Закон України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 51.

3. Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. «Про Кон­цепцію функціонування та розвитку фондового ринку України» та зазна­чена концепція // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 33.

4. Грязнова А.Г. “Біржова діяльність” М., 1995.

5. Колесник В. В. Ринок цінних паперів і принципи правового регулю­вання. - К., 1993.

6. Колесник В. В. Рынок ценных бумаг: Участники (правовой аспект) — К., 1993.

7. Лысенков Ю., Камбулов Д. Фондовый рынок. — К., 1996. Мусатов В. Т. Фондовый рынок: Инструменты и механизмы. — М.: Междунар. отношения, 1991.

8. Цінні папери: сутність, біржові операції, обіг: 36. нормативної доку­ментації. — К., 1992.