Сторінка
5
Важливим при оцінці ролі місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку регіонів є аналіз співвідношення обсягів місцевих бюджетів із загальними витратами зведеного бюджету (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1
Співвідношення обсягу місцевих бюджетів із витратами зведеного бюджету
|
Показники \ Роки |
1990 |
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
2001, млрд.грн |
2004 млрд.грн |
|
Видатки, млн. крб.: - зведеного бюджету |
43,8 |
97,9 |
1919,7 |
572 48,8 |
630 647,0 |
243 027,0 |
34,1 |
31,6 |
|
- державного бюджету |
22,7 |
67,2 |
1193,5 |
346 86,7 |
439 585,2 |
1475 621,1 |
22,4 |
21,9 |
|
- республіканського бю-джету АР Крим та міс-цевих бюжетів |
21,1 |
30,7 |
726,2 |
225 62,1 |
191 061,8 |
954 654,9 |
11,7 |
9,6 |
|
Питома вага видатків у зведеному бюджеті України, відс.: - державного бюджету |
51,7 |
68,8 |
62,2 |
60,6 |
69,9 |
61,1 |
65,4 |
69,9 |
|
- республіканського бю-джету АР Крим та місцевих бюджетів |
48,3 |
31,4 |
37,8 |
39,4 |
30,3 |
39,3 |
34,4 |
30,1 |
Наведені дані свідчать, що до 1994 року спостерігались надмірна централізація у витрачанні бюджетних коштів і звуження фінансових можливостей органів місцевого самоврядування, що мало негативні наслідки – значно затримувало розвиток регіонів, оскільки за рахунок місцевих бюджетів здійснюється фінансування народно-господарської та соціально-культурної сфер діяльності регіонів.
В 1995 році у місцевих бюджетах зосереджувалося 39,3 відсотка обсягу витрат зведеного бюджету. Це свідчить про те, що в цьому році відбулася певна децентралізація у відносинах між ланками бюджетної системи. Однак, починаючи з 1996 року питома вага видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни неухильно знижується, що свідчить про подальше посилення впливу центральних органів влади на розподіл коштів. Так, в 1996 році частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України із 38,9 відс. підвищилась до 34,4 відс., а в 2004 році вона склала 30,1 відсотка.
На користь фінансової децентралізації, як однієї з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади свідчать дані про виконання фінансових планів, а саме Державного бюджету України, бюджету АР Крим і місцевих бюджетів.
Так, станом на 20 вересня 2004 р. доходи зведеного бюджету України становили 17852,8 млн. грн. Із них до державного бюджету надійшло 10034,3 млн. грн., з яких 334,2 млн. грн. отримані як офіційні трансферти. Доходи бюджету АР Крим і місцевих бюджетів на вказану дату становили 9058,5 млн. грн. Структура доходів зведеного бюджету склалася так: доходи державного бюджету становили 54,3 відс., доходи бюджету АР Крим та місцевих бюджетів – 45,7 відс. від доходів зведеного бюджету. Планувалося ж відповідно 68,9 відс. та 31,1 відс. Тобто перекоси у виконанні дохідної частини державного і місцевих бюджетів очевидні (рис 1).
 |
Рис. 1.3. Структура зведеного бюджету України
за доходами станом на 20.09.2004 року (відсотки)
Причому це явище не випадкове – спостерігається стала тенденція щодо надання переваг платникам податків розрахункам із місцевими бюджетами.
Причин і пояснень цьому можна знайти безліч Так, станом на 20.09.1998 року доходну частину державного бюджету виконано на 47.6 відс., місцевих на 77,1 відс. Без сум офіційних трансфертів, що передаються до державного та місцевих бюджетів, картина ще більш вражаюча. До місцевих бюджетів мобілізовано 88.1 планових річних доходів, до державного – лише 47,3 відс. Тобто існує об’єктивна зацікавленість місцевих керівників у поновленні місцевої скарбниці навіть за рахунок зменшення до державної.
Проблема виконання бюджетів у регіонах викристалізувалась і потребує вирішення. Будь-який “вольовий” захід (у тому числі законодавчого характеру), спрямований на досягнення паритетності у підходах до використання державного і місцевих бюджетів, приречений на невдачу. Лише заходи, які заохотять місцеві органи влади до пропорційного виконання державного і місцевих бюджетів, дадуть ефект.
Завантажити реферат