Сторінка
8
Найважливішими складовими програмно-цільового методу є :
— бюджетні програми і підпрограми;
— стратегічне планування;
— доходи й видатки: прогноз, оцінка і визначення повноважень;
— аналіз, оцінка і моніторинг програм;
— прозорість бюджетного процесу та участь громадськості у ньому.
В основу програмно-цільового методу складання бюджетів покладено бюджетні програми, визначення яких дає Бюджетний кодекс України. Бюджетна програма повинна мати чітко визначені мету й завдання окремого розпорядника бюджетних коштів.
Удосконалення процесу використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі України повинно здійснюватися в умовах застосування механізмів перспективного бюджетного планування із використанням елементів стратегічного планування у діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. До формування бюджетних програм повинні входити розроблення, аналіз та вибір програм, що визначені у програмних документах органів влади; розроблення розпорядниками бюджетних коштів короткострокових і середньострокових програм і завдань, які вони повинні реалізувати, а також альтернативні шляхи вирішення завдань програми.
3.2. Заходи по впровадженню у бюджетний процес раціонального програмно-цільового методу управління місцевими бюджетами.
Для успішного запровадження програмно-цільового методу є визначення місця, ролі і форми бюджетної програми в уже наявній системі програм економічного й соціального розвитку та класифікації бюджетних видатків.
Отже, для удосконалення бюджетної політики в державі треба перейти на програмно-цільовий метод формування місцевих бюджетів, тим паче, що проблема неефективного використання коштів та поліпшення якості надання державних послуг є давно назрілою проблемою, особливо в період нестачі бюджетних коштів.
Сьогодні методику формування бюджету на базі програмно-цільового методу місцевих бюджетів розробляють у Хмельницькій, Полтавській та Львівській областях.
Для успішного запровадження цього методу у бюджетний процес, як на рівні місцевих бюджетів, так і на державному, треба здійснити низку заходів, зокрема:
— прийняти законодавчий акт, який би регламентував цю роботу і визначив, що програмно-цільовий метод є основним методом складання, виконання та оцінки бюджетів усіх рівнів;
— через проведення навчань, семінарів, тренінгів змінити стереотипне мислення фінансових працівників, головних розпорядників бюджетних коштів, працівників органів місцевого самоврядування щодо доцільності програмно-цільового методу формування бюджетів;
— прийняти постанову Кабінету Міністрів України щодо проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу формування місцевих бюджетів з метою відпрацювання методології застосування його;
— разом із відповідними міністерствами й відомствами розробити систему показників оцінки виконання бюджетних програм;
— розробити перелік типових бюджетних програм за галузями;
— розробити програмну класифікацію бюджетних видатків;
— запровадити обов'язкове розроблення стратегічних планів.
Втілення таких заходів дасть змогу створити найсучаснішу й найефективнішу систему управління фінансовими ресурсами як держави, так і органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування.
Висновки
Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин, структура яких така:
§ між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;
§ між державою і населення у процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту;
§ між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.
Важливою проблемою посилення ролі бюджету в розподільчих процесах є досягнення оптимальних співвідношень між різними ланками бюджетної системи 3 загальнодержавного бюджету фінансується понад 61,1% усіх витрат. Спостерігається тенденція збільшення частки місцевих бюджетів у фінансуванні бюджетних витрат, що може позитивно вплинути на розвиток системи місцевого самоврядування, а врешті решт - на використання бюджетних коштів у цілому.
Місцеві бюджети — це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та інші обов’язкових платежів. У дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяють доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини які виникають у зв’язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.
Міжбюджетні відносини – це відносини маж державою, АРК та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідних для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.
За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяються на вертикальні – між бюджетами різних рівнів, і горизонтальні – між бюджетами одного рівня (в Україні тільки вертикальні).
Програмно-цільовий метод передбачає, що при прийнятті рішень щодо використання коштів враховуються такі аспекти, як підвищення корисності програми, зниження витрат на функціонування місцевих урядів, якісне надання послуг з охорони здоров'я та добробут суспільства в цілому. Керівники використовують показники виконання програм для вичерпної оцінки результатів, досягнутих внаслідок втілення програми, і вказують, як ці результати співвідносяться з місцевими та державними цілями.
Сьогодні методику формування бюджету на базі програмно-цільового методу місцевих бюджетів розробляють у Хмельницькій, Полтавській та Львівській областях.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про Державний бюджет України на 2006рік» від 20 грудня 2005р. Фінанси України ст.3-31.