Сторінка
2

Розвиток ринку цінних паперів - основа неемісійного покриття дефіциту бюджету

повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації, пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підприємств.

Приватизація провадиться згідно з Державною програмою та місцевими програмами приватизації.

До об'єктів приватизації належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами; незавершене будівництво; частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань. Перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.

Суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці; продавці; представники і посередники.

Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Автономної Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.

Важливим фактором процесу приватизації є те, що для обслуговування обігу приватизаційних майнових сертифікатів, створення первинного ринку приватизаційних паперів та подальшого його обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації створюються комерційні довірчі товариства, інвестиційні фонди, холдинги, інші фінансові посередники.

Приватизаційні майнові сертифікати випускаються на суму вартості державного майна, що підлягає безоплатній передачі у процесі приватизації громадянам України. Первинний розмір частки безоплатно розподілюваного майна не може бути меншим 40 відсотків вартості майна, що підлягає приватизації.

Обсяги емісії приватизаційних майнових сертифікатів та їх номінальна вартість встановлюються Державною програмою приватизації.

Номінальна вартість приватизаційних майнових сертифікатів визначається шляхом ділення загальної суми емісії цих приватизаційних паперів на кількість громадян України. Приватизаційні, майнові сертифікати розподіляються між громадянами, які мають право на їх одержання, порівну.

Приватизаційні майнові сертифікати використовуються громадянами України для розрахунків за придбані акції по об'єктах приватизації. Всі приватизаційні майнові сертифікати громадян є іменними.

Поряд з приватизаційними майновими сертифікатами обертається й інший вид цінних паперів — житлові чеки.

Житлові чеки — це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Приватизація державного житлового фонду — це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд — це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні чи управлінні підприємств, установ і організацій.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення прав громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Характерною рисою вексельного зобов'язання є його абстрактність і безспірність.

Абстрактність векселя полягає в тому, що в ньому не зазначається, які зобов'язання зумовили його появу.

Право векселедержателя на одержання платежу у вказаний на векселі строк є безспірним.

Вексель може бути інструментом боротьби з інфляцією, оскільки він зменшує кількість готівки в обігу:

Німецький Бундесбанк завжди надавав перевагу комерційним векселям перед забезпеченням готівкою. Комерційний вексель протягом тривалого часу виступав головним джерелом нагромадження коштів в Бундесбанку.

Рефінансування комерційних векселів в Німеччині входить до структури банківської системи. Це повністю відповідає вимозі, що активи, куплені або прийняті під заставу банку, мають бути ліквідними як найшвидше.

Вексель гарантує гнучкість, бо він буде погашений у визначений час.

Запровадження в Україні векселя як платіжного засобу поліпшить готівковий обіг і боротьбу з інфляцією, а також розширить ринок цінних паперів. Оскільки Україна мало закуповує іноземної валюти, то вільним від інфляції джерелом рефінансування є саме вексель.

У 1994 p. вступили в дію "Правила Української фондової біржі", які замінили Тимчасові Правила УФБ. В їх розробці брали участь французькі і німецькі спеціалісти.

Нові Правила зобов'язують УФБ до співробітництва і постійного розвитку.

Фондова біржа — ринок, який концентрує попит і пропозиції на цінні папери, допомагає формувати їх біржовий курс. Тобто це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Випуск на грошовий ринок цінних паперів призводить до зростання біржових оборотів, а це перетворює фондову біржу в ринок, при посередництві якого провадяться довгострокові вкладення коштів у промисловість, торгівлю й інші галузі господарства.

Розвиток біржової системи веде до того, що тимчасово вільні кошти вкладаються в галузі господарства держави. З'являється також можливість перетворення довгострокових інвестицій в гроші — цінні папери обертаються на біржі і є змога реалізувати їх в гроші.

На біржі постійно змінюється склад кредиторів, які вкладають свої кошти в довгострокові інвестиції через цінні папери, йде розподіл і перерозподіл коштів між різними галузями і окремими підприємствами організаціями, цінні папери яких обертаються на біржі, тобто відбувається централізація коштів та їх перерозподіл.

В умовах централізованого управління економікою використання цінних паперів і інструментів фінансового ринку має обмежений характер, бо там, де домінує державний сектор, не може бути повноцінного ринку цінних паперів, які відображають відношення співвласності.

Як первинний, так і вторинний ринки цінних паперів можуть активно розвиватися лише в ринковій економіці, де домінують акціонерна та приватна власність (сама фондова біржа є не що інше, як акціонерне товариство).

Фондова біржа — акціонерне товариство, яке здійснює свою діяльність відповідно до законодавчих і нормативних актів, статуту і правил фондової біржі.

"Контроль за випуском і обігом цінних паперів, крім приватизаційних, який провадить Фонд державного майна України, здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку призначає державних представників на фондових біржах, які здійснюють контроль за додержанням положень Статуту і Правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж.