Сторінка
2

Проблема конвертованості національної валюти та шляхи їх вирішення

Отже, шлях до запровадження повної конверсії національної валюти лежить від зовнішньої до внутрішньої, кожна з яких є особ­ливою формою часткової конвертованості національної валюти.

2. Конвертованість – як взаємозв’язок

національного та світового господарства

Конвертованість валюти — це особливий характер взаємозв'яз­ку національного та світового господарства, що здійснюється через грошово-валютні канали, надає виробникам і споживачам певної країни можливість вільного вибору найбільш вигідних ринків збуту і закупок продукції та послуг; стимулює вплив іноземної конку­ренції на ефективність, гнучкість національних підприємств та їх пристосованість до швидкозмінних світогосподарських умов; сприяє "підтягуванню" національного виробництва до міжнародних стан­дартів за цінами, затратами фінансовими і трудовими ресурсами.

За часів класичного золотого стандарту проблеми конвертованості не існувало, адже вільний розмін грошей на золото здійснював­ся безперешкодно. Так само вільно здійснювались міжнародні роз­рахунки з допомогою розмінних на золото платіжних документів. Золотий стандарт мав вмонтований механізм оборотності валют і вільна та безперешкодна конвертованість малася на увазі сама собою.

Ситуація кардинально змінилася після припинення вільного об­міну банкнот та інших фінансових документів на золото. Сучасні гроші мають кредитний характер, і сьогодні проблема конвертованості, — це проблема вільного обміну одних кредитних зобов'язань на інші. Вона не є і не може бути чисто технічною категорією обміну, оскільки вимагає існування ринкового типу економіки, заснованого на вільному волевиявленні всіх власників грошових засобів. Для безперешкодного здійснення повної конвертованості ринкова еко­номіка має бути достатньо зрілою для активного протистояння іно­земній конкуренції, повноправної участі у міжнародному поділі праці.

3. Проблема конвертованості гривні

Світова практика підтверджує, що потреба в конвертованості на­ціональних валют виникає як закономірний наслідок інтенсивного розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, коли приймаються рішення про відкриття національної економіки світовому ринку для більш активного використання такого важливого фактора, як міжнародний поділ праці. Одержавши статус конвертованої, деякі національні валюти можуть набувати властивості виконувати зовнішні функції загально­го міжнародного платіжного і купівельного засобу. Але такою влас­тивістю володіють не просто конвертовані валюти, а лише резервні — грошові одиниці економічно сильних країн з могутнім фінансовим потенціалом, з розвиненою і розгалуженою по всьому світу банківською системою, де резервна валюта може бути обернена на будь-який товар. Інші ж країни в цих валютах створюють свої резерви. Нині налічується близько 70 конвертованих валют, а резервних — кілька: долар США, німецька марка, японська єна, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк та деякі інші. Водночас функцію світових гро­шей значною мірою виконує лише одна валюта — долар США.

Конвертованість валюти не може бути зведена лише до актів купівлі-продажу (обміну) валют, що інколи створює враження про можливість існування так званої планової конвертованості, як, на­приклад, у колишньому СРСР. Конверсія однієї валюти в іншу в межах плану, різних нормативів та квот — це лише конкретна бан­ківська практика, що часто дуже далека від конвертованості веко-номічному розумінні. Конвертованість — рівнозначна свободі й ба­гатосторонності зовнішньоекономічного обміну, при якому зовсім не обов'язково, щоб певна валюта досить широко використовувалася за межами національних кордонів або щоб у ній виражалася світова ціна. Для цього досить легальної можливості використовувати цю валюту в міжнародних платежах як резидентами, так і нерезидента­ми, а також відносної свободи придбання за неї іноземної валюти на зовнішніх і внутрішніх ринках та обміну на будь-яку іншу валюту згідно з ринковим курсом.

Щодо конкретного питання про конвертованість української гривні, то всі названі об'єктивні закономірності повною мірою при­таманні й цій грошовій одиниці.

Загалом для досягнення істинної конвертованості необхідно до­тримуватись, принаймні, двох умов:

• по-перше, мати внутрішній ринок товарів, послуг, валюти і ка­піталів, до якого мали б вільний доступ нерезиденти;

• по-друге, створити всі необхідні умови для виникнення заці­кавленості в іноземних покупців до придбання гривні за іноземну валюту .

Рішення уряду про введення конвертованості замало. Необхідно, щоб ця валюта викликала довіру як у нашій країні, так і за кордоном, що може бути забезпечено високою якістю та багатим асорти­ментом товарів, які стоять за українською валютою. Адже перехід більшості країн до конвертованості своїх валют був здійснений лише після їх виходу на світові ринки з якісними товарами широкого асортименту.

Отже, конвертованість національної валюти — необхідний еле­мент розвинутої і відкритої ринкової економіки. Хоча слід заува­жити, що повної конвертованості в широкому економічному розумінні немає навіть у країнах, де відмінено всі валютні обмеження. Адже й у них залишається більш-менш інтенсивне регулювання зовнішньої торгівлі, порядку міжнародних розрахунків, внутрішнього економіч­ного життя. Тому, зрештою, ступінь і характер конвертованості ва­люти пов'язані із системою державного регулювання економіки кож­ної країни.

Конвертованість національної валюти ставить країну в якісно нові умови вільної багатосторонньої торгівлі й міжнародної конку­ренції. Економіка постійно відчуває на собі тиск світового ринку за рахунок коливання цін, валютних курсів, процентних ставок та інших елементів кон'юнктури під дією ринкових сил. Якщо до запрова­дження конвертованості товаровиробники працювали на внутрішній ринок під захистом торговельних і валютних обмежень, то тепер вони можуть стати перед фактом зростання припливу конкуренто­спроможних товарів з-за кордону. У цьому випадку країні необхід­но буде збільшувати обсяги виробництва, розширювати ринки збуту своєї продукції для покриття за рахунок доходів від експорту зрос­лих витрат з імпорту. Інакше режим конвертованості національної валюти може поставити під загрозу порушення рівноваги платіжно­го балансу.