Сторінка
2
У ХVІІІ столітті трактування поняття фінансів як державного господарства мало подальший розвиток. Державні утворення різного рівня стали називати союзами публічного змісту, а фінанси формами та методами добування коштів і їх витрачення цими союзами при виконанні покладених на них функцій.
Найвищого розвитку фінанси досягли у ХХ столітті, коли функції держави набагато розширилися і удосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах.
Фінанси - це економічна категорія, що має вартісний характер і пов’язана з товарно-грошовими відносинами. Тому однією з основних причин виникнення фінансів можна вважати саме товарне виробництво.
Товарне виробництво передбачає наявність ринку, обмін товарів шляхом купівлі-продажу із застосуванням грошей. Просування товару від виробника до споживача зумовлене рухом грошової форми вартості, грошовими відносинами. В умовах госпрозрахункової діяльності підприємств вони забезпечують формування грошових доходів та нагромаджень розподіл та використання їх на потреби виробництва, потреби працівників, на загальнодержавні потреби.
Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Вони формують життєздатність суспільства, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань та цілей. Лише на основі всебічних та ґрунтовних знань фінансової теорії можливе в подальшому успішне вивчення окремих сфер та ланок фінансової системи та форм і методів фінансової діяльності.
Добре, щоб майбутній фінансист за часи навчання сформував цілісну систему знань про сутність та форми прояву фінансів, оптимізацію фінансових відносин у суспільстві, механізми функціонування та впливу фінансів, склад та структуру фінансової системи, сукупність фінансових органів та інститутів, засади формування та функціонування окремих сфер та ланок фінансової системи та вмів користуватися знаннями і орієнтуватися на фінансовому та страховому ринках країни.
На сучасному етапі фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайний активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, вдосконалення виробничих та соціальних процесів. Фінансам належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлене тим, що їх функціонування визначає кількісні та якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності.
Фінанси призначені – забезпечити необхідні умови ля здійснення процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту. У практичному плані фінанси – це складова економічної системи будь-якої держави, використання такої системи дає можливість успішно реалізувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку. Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, фундаментальною основою якої є різні форми власності. Фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державної її функції у кінцевому результат мета функціонування фінансів – це досягнення високого рівня добробуту як самої держави, так і окремого громадянина.
Висновок
Отже, в підсумку хочеться сказати, що фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Вони формують життєздатність суспільства, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань та цілей. Вміти керувати грошовими потоками є вкрай важливим умінням, яке має бути в наявності практично у всіх фінансистів.
В умовах ринкової економіки особливого значення набувають питання фінансового менеджменту, тобто найбільш ефективного управління фінансовими ресурсами підприємств, корпорацій тощо.
Основне завдання фінансового менеджменту з мобілізації та використання грошових фондів корпорацій полягає в максимізації їх реальних доходів (активів та пасивів).
Розв’язання цього завдання здійснюється за умов виконання основних функцій фінансового менеджменту:
1) планування та прогнозування фінансової діяльності корпорацій. Головними показниками в процесі фінансового планування виступають обсяг реалізації продукції, прибуток, капітальні вкладення;
2) прийняття найбільш доцільних рішень в процесі інвестування значних коштів;
3) координація фінансової діяльності корпорації зі всіма службами. Наприклад, рішення в області маркетингу впливають на обсяг реалізації, що в свою чергу впливає на розмір прибутку та інвестицій;
4) проведення значних операцій на фінансовому ринку з мобілізації додаткових капіталовкладень, реалізації власних акцій тощо.
Список використаної літератури
1. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000.– 416с.
2. Кириленко О.П. Фінанси. (Теорія та вітчизняна практика). – К., 2000.
3. Опарін В.М. Фінанси. – К., 1999.
4. Фещкенко Л.В., Проноза П.В. Фінанси. – Харків, 2003.