Сторінка
2
. Види акредитивів та їх класифікація.
| 1. |
За способом використання |
– документарні (товарні); – грошові (циркулярні) | |
| 2. |
За формою |
– документарні акредитиви; – акредитивні листи | |
| 3. |
За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь |
а) прямо авізовані акредитиви; акредитиви, авізовані через авізуючий банк; б) попередньо авізовані акредитиви | |
| 4. |
За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені експортеру |
– відкличні; – безвідкличні | |
| 5. |
За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого або іншого банку |
– підтверджений; – непідтверджений | |
| 6. |
За валютою платежу |
– у національній валюті бенефіціара (експортера); – у національній валюті імпортера; – у третій валюті | |
| 7. |
За характером платежу у зв'язку з можливістю/ неможливістю здійснювати часткові поставки продукції |
– подільні; – неподільні | |
| 8. |
За місцем та суб'єктом виконання |
– виконуються банкомемітентом у країні імпортера; – виконуються авізуючим або підтверджуючим банком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера); – виконуються за участю третього банку | |
| 9. |
Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання (експорту чи імпорту товарів та послуг) |
– акредитиви на імпорт – акредитиви на експорт |
транзитні акредитиви |
| 10. |
За способом виконання |
– шляхом платежу за пред'явленням; – шляхом акцепту; – шляхом платежу з відстрочкою; – шляхом негоціації |
– обмежені; – необмежені |
| 11. |
Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку |
– покриті; – непокриті | |
| 12. |
Залежно від наявності других бенефіціарів |
– переказні (трансферабельні); – непереказні | |
| 13. |
Спеціальні форми акредитивів |
– компенсаційні акредитиви; – зустрічні акредитиви; – резервні акредитиви ("стендбай"); – відновлювані акредитиви; – револьверні акредитиви; – акредитиви з червоною смугою |
– фінансова модель; – комерційна модель; – кумулятивні; – некумулятивні; – чисті; – документарні |
2. Особливості використання акредитивів
Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.
Коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за відвантажений товар, надані послуги здійснюється або в банківській установі постачальника за рахунок коштів платника, там задепонованих для цієї мети, або в банку платника — так званий гарантований акредитив. Акредитивна форма розрахунку гарантує платіж постачальнику. Ця форма розрахунків застосовується за наявності угоди між постачальником і платником щодо такої форми розрахунків.
Постачальник подає в банк, що його обслуговує, заяву із зазначенням умов використання задепонованих коштів (власних або залучених). Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей готівкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує 15 днів з моменту відкриття. Платнику надано право змінювати умови акредитива, достроково відкликати невикористані кошти. Після повідомлення про відкриття акредитива постачальник відвантажує товар і не пізніше трьох робочих днів після цього подає в установу банку реєстри рахунків і транспортні або інші документи, які підтверджують відвантаження. Коли документи відповідають умовам акредитива, кошти того самого дня зараховуються на рахунок постачальника.
Існує кілька видів акредитивів.
Покритий — це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з розрахункового рахунка платника і переказує ці кошти і панк постачальника (банк-виконавець) на окремий балансовий рахунок «Акредитив».
Депонування коштів в установі банку постачальника можна здійснити також і за рахунок кредиту, отриманого платником у банку-емітенті. Проте для кожного конкретного акредитива можна використати тільки одне джерело платежу, тобто виставляти акредитив частково за рахунок власних коштів, а частково за рахунок кредиту не дозволяється.
Непокритий — це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У такому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив. Таке клопотання банк-емітент задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови встановлення між клієнтом і банком, який відкриває акредитив, кореспондентських відносин.
Відкриваючи гарантований акредитив, банк-емітент дає банку-иконавцю право списувати платежі на користь постачальника — рнмувача коштів зі свого кореспондентського рахунка.
Відзивний — це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з постачальником. Але банк-виконавець повинен оплатити документи, які були виставлені постачальником і прийняті банком, до огримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання акредитива.
Безвідзивний — це акредитив, який не можна змінити або-анулювати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито акредитив.
Завантажити реферат