Сторінка
2
В основу покладемо показник прибутковості акцій на визначений період, який розраховується по формулі:
r=((P1-P0)+d)/P0;
де
P0 - ціна покупки акції;
P1 - ціна продажі акції;
d - дивіденди, які одержані за час володіння акції.
Одночасно на фондовому ринку об’єктом куплі-продажу є акції великої кількості емітентів, які мають різний ступень дохідності.
Середню ринкову дохідність цих акцій визначають по формулі:
rm=(r1*x1+ ri*xi+…+rn*xn);
де
ri - дохідність i акцій;
n - кількість акцій на ринку;
xi - питома вага i- тих акцій, який визначається як відношення їх обсягу до сумарного обсягу всіх випусків ( в ринкових цінах на відповідний момент).
Розрахунки показника проводять по акціям найбільш прибуткових компаній.
Інвестиції в цінні папери завжди будуть супроводжуватись з необхідністю рішення дилеми: вкладати гроші в акцію з більшим доходом та більшим ризиком, чи задовільнятись меншим доходом та меншим ризиком.
Вибір варіанту залежить від характеру інвестора, суми інвестицій та її долі в загальному капіталі інвестора. Наприклад 5 % капіталу можливо вкласти в акції з високим ступенем ризику, але які можуть принести великий прибуток. Одночасно нерозумно вкласти в ці акції 25 та більше відсотків капіталу.
Тут потрібно ввести термін - принцип ринкової рівноваги. Даний принцип оснований на тому, що ринок цінних паперів є збалансованою системою. Це означає, що при нормальному стані ринку продавці цінних паперів та їх покупці постійно та активно взаємодіють та, як наслідок, розрив між цінами попиту та пропозиції дуже незначний, оператори фондового ринку швидко приходять до признання рівноважних значень. Забезпечується подібне положення тим, що всі цінні папери, які обертаються на ринку завжди є у продажу, і крім того адміністрацією фондових бірж та торговельно- інформаційних систем передбачений ряд мір, направлених на зменшення розриву в цінах попиту та пропозиції.
На основі принципу ринкової рівноваги можна зробити висновок: дохідності відповідає мінімальний ступень ризику, якщо досягається структура портфелю, ідентичного структурі ринкового обороту.
В силу цього, інформаційна система повинна допомагати компанії створити у портфелі структуру ринка з майбутнім її коригуванням. Для цього на основі даних, яки одержуються щоденно з біржових зведень та котиювань ПФТС розраховуються показники дохідності та ринкові індекси. Далі розраховуються коефіцієнти, яки показують ризиковість даних цінних паперів стосовно ризиковості ринку в цілому. Це дає змогу сформувати компанії портфель цінних паперів, який принесе максимальний доход при мінімізації ризику.
Але потрібно створити універсальну інформаційну систему, яка дасть змогу не тільки сформувати довгостроковий інвестиційний портфель а й допомогти працівникам торгового відділу фронт-офісу працювати на даному проміжку часу та здійснювати операції з купівлі- продажу цінних паперів. Для зменшення ризику при спекуляційних операціях з цінними паперами використовуються методи технічного аналізу. Головною задачею технічного аналізу є оцінку поточного стану фондового ринку в цілому ( на основі аналізу фондових індексів) та сегменту окремо взятої акції. В основі методів та способів технічного аналізу покладені психологічні закони поведінки людей. В цілому використовуються висновки фундаментального аналізу при визначенні довгострокових тенденцій, а технічний аналіз при визначенні часу і ціни здійснення конкретних угод.
Технічний аналіз слід розділити на аналіз фондових індексів і аналіз саме акцій. Ціль проведення першого - визначення та прогнозування макротенденцій ринка в цілому. Другий повинен давати практичні рекомендації щодо управління конкретними акціями.
Інформаційна система повинна аналізувати стан індексів на різних проміжках часу. Це досягається шляхом аналізу тренду, його сили та напрямку.
Інформаційна система повинна оцінювати рівні цін на проміжках часу, з’ясовувати тренд та виявляти рівні підтримки та супротивлення та на основі цих рівнів допомагати робити висновки. Тобто на основі трендового аналізу робити висновки, та давати рекомендації.
Величини індексів система може розраховувати самостійно чи користуватися тими, що надаються через торговельно-інформаційні системи. Для розрахунку індексів та індикаторів використовуються щоденні котиювання ПФТС. Рекомендується розраховувати індикатори щоденно. Представлення інформації на екрані повинно бути наглядним і представлятися у вигляді графіків та діаграм. Це нескладно зробити за допомогою сучасних СУБД чи електронних таблиць. У зв’язку з тим, що немає однозначної форми подання документів для аналітиків та система є інформаційною системою, інформація повинна надаватися у формі, зрозумілій для аналітиків компанії.
На основі вищесказаного зрозуміло, що робота аналітика в компанії, яка займається операціями з цінними паперами на ринку є досить складною і потребує використовування обчислювальної техніки, яка допомагатиме проводити якісний аналіз ринку на всіх етапах, а також, яка може бути універсальною і робити не тільки довгостроковий, а й короткостроковий аналіз ефективності фінансових інвестицій. Це допоможе поєднати опит з математичними розрахунками та зробити роботу компанії більш ефективною та безризиковою. У зв’язку з практичною відсутністю на Україні систем підтримки рішень при торгових операціях цінними паперами постає питання створення і впровадження таких систем у вітчизняних підприємствах, які займаються посередницькою діяльністю на ринку цінних паперів. Бажано, щоб ця система була більш універсальна і здійснювала як фундаментальний, так і технічний аналіз ринку.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Найман Э. "Малая энциклопедия трейдера" - К.: , «Инфра М» 1997.-736с.
2. Божко В.П., Брага В.В., Бубнова Н.Г. и др. Информатика: данные, технология, маркетинг.-М.: Финансы и статистика, 1991.-224с.
3. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф. Сытник, Х. Срока ,Н.В. Еремина. - К.: Катовице: Техника: Экономическая академия им. К. Адамецкого, 1991. -215 c.
Завантажити реферат