Сторінка
5
до ліквідаційної комісії переходить право розпоряджання майном банкрута й усі його майнові права та обов’язки;
вважаються такими, що настали, строки всіх боргових зобов’язань банкрута;
припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.
Після визнання боржника банкрутом, з рішення арбітражного суду, власників або в інших передбачених законодавством випадках відкривається ліквідаційна процедура. Ліквідаційна процедура — це задоволення вимог кредиторів через продаж майна та ліквідацію юридичної особи боржника.
Здійснення ліквідаційних процедур проводиться ліквідаційною комісією. При цьому слід зазначити, що характер ліквідаційних заходів, які застосовуються в ході провадження справи про банкрутство, майже ідентичний тим, які здійснюються в разі ліквідації підприємств з інших ніж банкрутство причин, наприклад у разі ліквідації підприємства з рішення його власників.
Література
1. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
2. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
3. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
5. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
6. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
7. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.
8. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.
9. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.
10. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
11. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.