Сторінка
15
Дітей учать порівнювати всі числа в межах 10. Починати роботу доцільно з порівняння чисел 2 і 3, а не 1 і 2.
Наочною основою порівняння чисел служить зіставлення 2 совокупностей предметів. При зіставленні 2 предметів з 3 чіткіше виступають кількісні співвідношення, чим при зіставленні 1 предмету з 2. 1 предмет ще не сприймається дитиною як множина, що включає 1 елемент. Яскраво виражені властивості предмету відволікають дітей від встановлення кількісних співвідношень совокупностей.
Показати постійність зв'язків між числами дозволяє неодноразове порівняння одних і тих же суміжних чисел з опорою на зіставлення совокупностей різних предметів. Наприклад, зіставивши 2 матрьошок з 3 кубиками, з'ясовують, що матрьошок менше, ніж кубиків, а кубиків більше, ніж матрьошок. Значить, 2 менше 3, а 3 більше 2. Перевіряють, чи завжди це так. Для цього 2-3 рази міняють рахунковий матеріал. Зіставляють інші сукупності, що складаються з 2 і 3 предметів, і роблять вивід, що 3 завжди більше 2, а 2 менше 3.
Аналогічним чином порівнюють ще 2-3 пари суміжних чисел. Роботу дітей організовують одночасно е різним рахунковим матеріалом. Одні діти зіставляють, наприклад, 4 ялиночки і 5 грибків, інші - 4 каченята і 5 курчат, треті, - 4 круги і 5 квадратів і так далі З'ясовують, що у всіх випадках 5 більше 4, а 4 менше 5.
З'ясування відносин «більше», «менше» в зв'язку один з одним сприяє формуванню уявлення про взаємно-зворотний характер відносин між числами.
Велику увагу приділяють вправі дітей в зрівнюванні совокупностей. Зрівнюючи сукупності, діти практично встановлюють різницеві відносини між суміжними числами. Корисно зіставляти сукупності предметів різних розмірів або що займають різну площу. Це дозволить паралельно закріплювати уявлення про незалежність числа предметів від їх просторових властивостей.
Зіставлення сукупностей предметів, що відрізняються розмірами, формою розташування і ін., дозволяє акцентувати увагу дітей на значенні прийомів поштучного співвідношення предметів (накладення, додатки і ін.) для з'ясування відносин «рівно», «не рівно», «більше», «менше». Діти починають користуватися цими прийомами як способами наочного доказу того, яке з 2 порівнюваних чисел більше або менше. Варіантами є такі завдання, в яких мовиться про предмети, представлені умовними знаками, моделями геометричних фігур (кухлями, квадратами, крапками і ін.). Діти, наприклад, вгадують, кого в трамваї було більше: хлопчиків або дівчаток, якщо хлопчики представлені на дошці великими кухлями, а дівчатка - маленькими. Досвід показує, що дитина шостого року життя легко приймає таку абстракцію. З'являється можливість використання «проміжних» засобів - влучний, моделювання відносин величин.
Дітей учать отримувати не тільки «рівність з нерівності», але і, навпаки, «з рівності нерівність», причому порівняння чисел проводять на основі зіставлення сукупностей, що сприймаються як зором, так і на слух, на дотик, на основі м'язового відчуття. Включення в активну роботу різних аналізаторів служить узагальненню відповідних уявлень. Даються, наприклад, такі завдання: «Підніміть руку на 1 раз більше (менше), ніж було ґудзиків на картці у Саші. Скільки разів ви підняли руку? Чому?», «Скільки ви почули звуків? Скільки треба відлічити трикутників, щоб їх було на 1 більше (менше), ніж ви почули звуків?» Діти спочатку порівнюють числа, а потім проводять відповідні дії. Виконавши завдання, дитина повинна не тільки сказати, скільки поклав предметів або скільки виконав рухів, але і пояснити, чому саме стільки, тобто порівняти числа.
Порівнюючи числа, деякі діти називають тільки одне з них: «5 більше» або «4 менше». Добиваючись точної відповіді, педагог ставить навідні питання, наприклад: «З яким числом ми порівняли число 5?», «Якого числа воно більше (менше)?» Користуючись можливістю підкреслити відносність виразів «більше», «менше», вихователь пропонує дитині порівняти дане число передуванням або подальшим. Він говорить, наприклад: «Ти сказав, що 4 менше. А якщо я назву числа 3 і 4, що ти скажеш про число 4?» Діти переконуються, що одне і те ж число може бути і більше, і менше іншого залежно від того, з яким числом його порівнюють. Тому треба називати обидва порівнювані числа і указувати, яке з них більше (менше) якого. Інакше відповідь буде неточною.
Показати відносність виразів «більше», «менше» дозволяє порівняння декількох чисел, наступних один за одним. Наочною основою для такого порівняння служать сукупності однорідних предметів (кружків, квадратів і ін.), розташованих горизонтальними рядами точно один під одним.
Найбільш цінним прийомом є побудова числової драбинки. Забарвлені з 2 сторін кухлі (квадрати) синього і червоного кольору розкладають по 5 (10) шт. рядами. Кількість кружків у ряді послідовного збільшують на 1, причому «додатковий» кружок повернений іншою стороною. Числова драбинка дозволяє наочно представити певну кінцеву послідовність чисел натурального ряду.
Пропонуючи в кожному наступному ряду покласти стільки ж кружків, скільки в даному, та ще 1, педагог нагадує дітям спосіб отримання подальшого числа (n + 1).
Примітка. У старшій групі обмежуються побудовою числової драбинки в межах першого п'ята.
Прибираючи по одному кружку з кожного ряду, діти згадують спосіб отримання кожного попереднього числа (n- 1). Далі встановлюють зв'язок між кількістю кружків в ряду і його порядковим номером. Спочатку числа порівнюють попарно, а потім кожне число з попереднім і подальшим. З опорою на наочність діти ведуть рахунок в прямому і зворотному порядку.
Важливо, щоб, працюючи самостійно, вони будували драбинку строго по порядку, тобто збільшували кількість кружків кожного наступного ряду на 1.
Роботу по порівнянню суміжних чисел поєднують з вправами в угрупуванні геометричних фігур, із зіставленням розмірів предметів і ін., різноманітить завдання. Так у дітей формують уявлення про певну послідовність чисел і підводять їх до розуміння взаємно-зворотних відносин між суміжними числами.
Початковий курс математики - курс інтегрований, в нім об'єднані арифметичний, алгебра і геометричний матеріали. При проведенні занять по формуванню елементарних математичних уявлень у дошкільників мова йде не про освоєння шкільної програми, а про закладку фундаменту, який забезпечить подальшу учбову діяльність. Необхідно направляти знайомство дошкільника з елементарною математикою в русло загального розвитку дитини.
Важливість навчання дошкільників початкам математики обумовлена цілим рядом причин: початком шкільного навчання з шести років; великою кількістю інформації, що утримується дитиною; підвищенням уваги до комп'ютеризації; бажанням зробити процес навчання інтенсивнішим; прагненням батьків у зв'язку з цим якомога раніше навчити дитину дізнаватися цифри, вважати, вирішувати завдання. Переслідується головна мета виростити дітей людьми, що уміють думати, добре орієнтуватися у всьому, що їх оточує, правильно оцінювати різні ситуації, з якими вони стикаються в житті, ухвалювати самостійні рішення.