Сторінка
13

Особливості формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

Залежно від прийомів роботи гуашшю беруть щетинні пензлі різного розміру, а також м'які тонкі, якими користуються у техніці акварелі.

У живопису, крім механічного змішування фарб, користуються оптичним змішуванням кольорів: поверхню покривають дрібними мазками різного кольору, які на віддалі зливаються в один тон. Оптичне змішування кольорів, що здійснюється на відстані, називають просторовим.

Сучасні художники користуються технікою письма за один прийом. Переваги її у тому, що вона проста і пов'язана з динамічністю мазка. Проте будь-яка техніка не дає того, що може дати багатство різноманітних прийомів, і користуватися певною технікою потрібно у міру необхідності.

Ознайомити учнів з основними кольорами фарб та з технікою розфарбовування малюнка аквареллю можна на прикладі малювання рівнобічного трикутника та розфарбовування його основними кольорами.

Для цього вчитель демонструє перед учнями кілька таблиць і малюнків з наочним показом трьох основних кольорів: червоного, жовтого та синього. Він пояснює дітям, що ці кольори не можна скласти ні з яких інших кольорів. Змішуючи по-різному ці три фарби, дістаємо похідні кольори. Тому червоний, жовтий і синій кольори називають основними, а інші - похідними, тобто складеними. Оранжевий колір утворюємо, змішуючи червоний і жовтий; зелений колір утворюється з жовтого і синього, фіолетовий - з червоного і синього. Змішавши у певній пропорції фарби трьох основних кольорів, можна дістати чорний колір.

Для першої роботи можна обмежитись трьома основними фарбами: синьою - ультрамарин або берлінська лазур, червоною - кармін, жовтою - хром. Для роботи в класі найкраще користуватись м'якими фарбами в чашечках: вони швидше розчиняються. Фарби в тюбиках незручні в роботі. Не всі фарби однаково легко розчиняються, а через те не всі добре пристають до паперу. Наприклад, ультрамарин, сурик, палена сієна та інші при розфарбовуванні часто дають плями.

Перед малюванням фарбами вивчають три основні кольори: червоний, синій і жовтий. Ці три кольори не можна утворити змішуванням фарб інших кольорів; змішуючи ж їх між собою дістаємо нові кольори. Змішуючи червону з синьою, дістаємо фіолетову, жовту з синьою - зелену, жовту з червоною - оранжеву. Ці кольори називаються похідними. Але треба знати, що не всі фарби при змішуванні дають необхідний для роботи колір. Цю практичну роботу із змішування фарб обов'язково треба провести в класі. Її можна пов'язати з малюванням з натури листків, квітів.

Щоб довести учням, що один і той самий колір може мати різні відтінки, що навіть чорний і білий кольори мають багато відтінків, показуємо учням клаптики тканини: шовку, бархату, шерсті. Учні переконуються в тому, що тканини, пофарбовані в однаковий колір, мають різні відтінки. Фарбами, що є в коробці, вчитель робить пробу на папері - сам проводить мазки і пропонує учням ознайомитись із своїми червоними, жовтими і синіми фарбами. Учні переконуються, що вони відрізняються одна від однієї кольором, як і клаптики тканини (або смужки паперу).

При виконанні завдань з малювання багато уваги приділяється красивому підбиранню поєднань фарб. Пояснюємо учням, що поєднання можуть бути контрастними і близькими за кольором і тоном. Наводимо приклад контрастних поєднань: зелений - червоний; жовтий - фіолетовий; синій - оранжевий. Контрастні поєднання ніби взаємно підсилюють насиченість кольору. Користуватись ними треба обережно, бо вони можуть "звучати" грубо, різко. Після цих пояснень переходять до практичного пророблення рисунка в трикутнику й розмальовування з дітьми.

Ознайомлення дітей із розфарбовуванням рисунка основними кольорами можна продемонструвати на прикладі складання узорів з прямих та кривих ліній. Для цього вчитель малює на класній дошці квадрат, одночасно ознайомлюючи учнів з видами чотирикутників: прямокутник, ромб, квадрат. Посередині дошки малює квадрат великого розміру, а по боках у малих розмірах зображує неправильний чотирикутник, прямокутник, ромб і маленький квадрат для порівняння їх з великим квадратом. Вчитель нагадує дітям, що у квадрата всі сторони однакові і прямі кути (демонструю це на маленьких чотирикутниках).

Сторони великого квадрата поділяються навпіл, точки поділу з'єдную, і дістаємо менший квадрат, вписаний у великий. При поділі ліній діти, звичайно, починають вимірювати і ніяк не можуть домогтися бажаної цілі. Треба вимагати, щоб учні робили виміри й знаходили середину на око.

Далі слід провести діагоналі у великому квадраті, і точки перетину діагоналей з середнім меншим квадратом теж з’єднати, і дістаємо в самій середині третій, найменший квадрат. По кутках великого квадрата і всередині найменшого квадрата малюють листочки. Орнамент закінчено. Коли вистачає часу, вчитель показує дітям, в якій послідовності треба розмальовувати даний узор кольоровими олівцями чи акварельними фарбами. Можна продемонструвати дітям схему поступової побудови іншого орнаменту.

Учні 1-4 класів часто малюють у зошитах дуже малі зображення. Такі малюнки дають малої користі для вправ руки та ока. Рисунок треба розміщувати на весь аркуш, але з таким розрахунком, щоб він був розташований посередині його, не торкаючись країв. Додому доцільно запропонувати завдання розмалювати орнамент двома-трьома фарбами, враховуючи і фон, який може бути темнішим або світлішим за колір елементів узору.

На підтвердження наведених теоретичних положень ми проводили дослідження особливостей формування відчуття кольору на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах. Це дослідження мало практичний характер і проводилося у два етапи.

На першому етапі (2006-2007 навч. рік) була визначена сфера і проблема дослідження, вивчалась педагогічна і методична література з питань формування відчуття кольору на уроках у початкових класах, досвід роботи вчителів образотворчого мистецтва, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.

Другий етап (2007-2009 навч. рік) був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи естетичного виховання молодших школярів шляхом формування навичок кольоротворення та кольоровідчування на уроках образотворчого мистецтва.

Сам процес експериментального навчання за пропонованими нами методичними положеннями відбувався на формуючому та перевірявся на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження, де основна увага спрямовувалася на аналіз та узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи та з’ясування подальших перспектив розробленої експериментальної методики.

Експериментальне дослідження впливу експериментальної методики на удосконалення процесу формування відчуття кольору на уроках образотворчого мистецтва у 3-х класах ми проводили у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів _. Ним було охоплено 19 учнів експериментального і 20 учнів контрольного класів. Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок формування відчуття кольору та вивчення їх впливу на ефективність образотворчої діяльності молодших школярів.