Сторінка
6

Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти

зміни відстаней, часу, напружень, сил, опорів та інших даних, необхідних в процесі праці. Метрологія присутня у всіх об’єктах технічних наук, так як без вимірювань величин немає ні техніки, ні технології, ні виробництва, ні самих технічних знань. Таке подвійне положення метрології (як самостійна технічна наука і як невід’ємна частина кожної з них) створило немало суперечок про місце дисципліни «Допуски і технічні вимірювання» у навчальному плані училища.

Технічні науки володіють пізною степінню загальності у застосуванні: від загальної – метрології, до найбільш вузької – спеціальної технології.

Під впливом НТР не тільки змінюється структура і зміст технічних наук, але і розширюються їх прикладні функції, що веде в кінцевому рахунку до збільшення об’єму технічної інформації, необхідної кваліфікованому робітнику для успішної праці.

Між системою технічних знань і системою навчальних предметів є дуже суттєві відмінності: з галузі знання в навчальний предмет відбирається і включається матеріал, що реалізує потенційно цілі та задачі цього предмета, доступний для учнів даного рівня розвитку. Матеріал у навчальному предметі має, як правило, відмінну від відповідної науки структуру, яка диктується закономірностями навчання.

Четвертий критерій відбору складу і змісту загально технічних предметів – принципи дидактики: науковість та ідейна спрямованість матеріалу, система і посильність технічних понять, предмету в цілому і всього складу загально технічних дисциплін та ін.

Вивчення структури навчальних програм загально технічних предметів приводить до висновку, що більшість з них будується дедуктивно: спочатку йдуть теми, що розкривають основи предмету, а потім – більш часткові питання, наслідки загальних принципів, законів. Таке розміщення від загального до часткового стало традицією, і ні в кого не викликає сумнівів у правильності цієї структури, хоч зовсім не виключається можливість побудови предмету від часткового до загального чи розгляду матеріалу в історичному плані, в розвитку понять.

Складність понять прямо зв’язана з критерієм доступності матеріалу. Доступність характеризує якісну сторону навчального матеріалу: степінь узагальнення понять, що вивчаються, число зв’язків в них.

Є і друга характеристика змісту навчального предмету: посильність, тобто можливість учня за відведений програмою час оволодіти даним навчальним матеріалом, виконати навчання завдання, розв’язати задачі.

Складність навчального матеріалу визначається двома факторами: степінню узагальнення, абстракції та внутрішніми зв’язками понять. Визнано, що чим абстрактніше поняття, тим воно складніше для засвоєння учнями. З цієї точки зору найбільш доступний матеріал представляють факти, а найбільш важкий – причинно-наслідкові та ймовірності залежності. Причому важче по наслідку знайти причини, ніж по причині визначити наслідок. Необхідність вирішення цих питань з’являється і в процесі виробничої діяльності, наприклад в роботі наладчиків, ремонтників, операторів механізованого і автоматизованого виробництва, нерідко виникає потреба визначити причинно-наслідкову залежність і деколи в умовах недостачі часу і психологічного напруження враховуючи високу відповідальність.

При систематизації понять по степені їх доступності для розуміння учнями можна також виходити з числа внутрішніх зв’язків, що характеризують дане поняття. При такому підході найбільш легким буде поняття з одним-двома зв’язками, а найбільш важким – з числом зв’язків 7 і більше.

Якщо вказані критерії доступності застосувати до складу понять загально технічних наук, то можна приблизно оцінити їх складність. В результаті отримаємо прямуючий в порядку спадання складності ряд понять технічних наук: обчислювальна техніка; промислова електроніка; електротехніка; основи метрології; основи технічної механіки; основи теплотехніки, гідравліки, пневматики; контрольно-вимірювальні прилади та основи автоматичного регулювання; технічне креслення, читання креслень; технологія даного виробництва; матеріалознавство. Цей ряд характеризує доступність понять в цілому по більшості їх в даній групі технічних наук. Це не означає, що серед, наприклад, знань по електротехніці немає більш доступних, ніж по кресленню. В кожній науці є широкий набір понять, різних по доступності, проте в загальному вигляді можна охарактеризувати степінь абстракції, а отже, і складності кожного предмету.

Можна виділити вісім груп професій, що потребують єдиного складу загально технічних предметів. Більшість цих груп мають міжгалузевий характер.

І група. В неї входять апаратчики, оператори, робітники по обслуговуванню роботів, комплексно-механізованого і автоматизованого виробництв. Їх об’єднує співпадання суттєвих трудових функцій, приблизно єдина міра складності і відповідальності, єдність принципів і технічних рішень, засобів праці, приладів контролю та вимірювання, значна міра загальності технічної інформації (крім технології).

Характерним для цієї групи професій є підвищення ролі та значення таких предметів, як електротехніка і промислова електроніка, основи обчислювальної техніки, КІП і А. Ядром служать поняття промислової електроніки.

Крім цих предметів у склад загально технічних при підготовці апаратчиків, операторів включають також креслення, матеріалознавство, в якому ширше представлені знання електроматеріалів, основи теплотехніки (для ряду професій, наприклад, металургійного виробництва), основи технології, якщо вони не включені в склад спеціальної технології.

ІІ група. В неї ввійдуть дві підгрупи професій: в першу – зборщики, регулювальники промислового обладнання; в другу – діагности, ремонтники і наладчики промислового обладнання. Інакше кажучи, до першої групи відносяться робітники технологічних професій, до другої – обслуговуючі техніку.

Одною з особливостей діяльності наладчиків, діагностів, слюсарів по ремонту промислового обладнання є необхідність пошуку причин несправностей, збоїв і вибору з багатьох можливих найбільш раціонального шляху наладки, ремонту, регулювання. Тому при підготовці учнів середніх профтехучилищ по відмічених вище професіях доцільно в них розвивати евристичне мислення, технічну інтуїцію та інші якості, що допомагають прийняти правильне рішення без перебору більшості можливих варіантів причин. Ці якості розуму розвиваються при формуванні узагальнених вмінь планувати хід вирішення задачі, осмислювати її. Виникає необхідність сформулювати правила обчислення умов задачі та наступного використання евристичних прийомів. Цьому сприяють проблемні ситуації, можливість створення яких пов’язана із змістом програмного матеріалу. Тому бажано, щоб при відборі змісту загально технічних предметів по професіях другої групи враховувалась потреба у подібному навчальному матеріалі. Його слід включати в теоретичну частину програм і широко використовувати при виконанні лабораторно-практичних робіт. Розвиток евристики та інтуїції служить ефективним засобом формування технічного творчого мислення учнів, що являється одною з провідних цілей загально технічної підготовки. Крім того, творче технічне мислення учнів розвивається в процесі вивчення спеціального предмету «Основи технічної творчості».