Сторінка
2

Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості)

Єдиний європейський акт визначає внутрішній ринок ЄС як „сферу діяльності без будь-яких обмежень товарів, послуг, робочої сили та капіталу на території ЄС” [9].

Таблиця 1

Ставки акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію в ЄС*

*За даними European Commission, Europe without Frontiers. – C. 51.

Запропоновані у новому податковому законодавстві ЄС ставки акцизного збору здебільшого, крім ставок на вино та пиво, є усередненою ставкою за всіма країнами-членами.

Як видно із табл. 1 та з аналізу нормативної бази ЄС, спостерігається стійка тенденція до гармонізації податкової системи всередині ринку ЄС та встановлення там єдиних ставок як на ПДВ, так і при оподаткуванні акцизним збором.

Як і для всіх інших видів податків, для акцизів притаманні певні ставки оподаткування. Вони бувають трьох видів – адвалорні, специфічні та змішані. Упровадження акцизного збору із адвалорною ставкою призводить до розтягнення кривої пропозиції підакцизного товару по осі Р (див. рис. 1).

Рис. 1. Крива пропозиції при адвалорній ставці

Податкові надходження до казни від акцизного збору із адвалорною ставкою оподаткування залежать від ціни та обсягу продажів підакцизного товару.

Рис. 2. Крива пропозиції при специфічній ставці

Специфічними називаються ставки податку, що впроваджуються в постійних сумах з одиниці підакцизного товару. При оподаткуванні за такою ставкою крива пропозиції підакцизного товару зміщується вверх (рис. 2). Податкові надходження до казни при такій ставці оподаткування акцизним збором залежать лише від кількості проданого товару.

Рис. 3. Крива пропозиції при змішаній ставці

Змішані ставки акцизного збору встановлюються у відсотках від ціни та постійних сумах з одиниці підакцизного товару разом (рис. 3). Податкові надходження до казни від акцизного збору із специфічною ставкою оподаткування залежать від ціни та обсягів продажу підакцизного товару, проте залежність від ціни менша, ніж така залежність при адвалорній ставці оподаткування акцизним збором.

Порівняймо ефективність упровадження акцизного збору з погляду наповнення бюджету залежно від виду ставки оподаткування на різних етапах розвитку ринку. Розглянемо випадки росту та занепаду ринків підакцизних товарів (рис. 4), та відповідно зміни у діловій активності підприємств харчової промисловості. У випадку, коли маємо високу ділову активність підприємств харчової промисловості (розвинений ринок підакцизного товару – йому відповідає крива D1 на малюнку) або середню ділову активність підприємств харчової промисловості (ринок, який розвивається в цьому напрямі), то введення акцизів різних видів призведе до різних результатів. Відомо, що оподаткування товарів непрямими податками призводить до суспільних втрат у вигляді зменшення виграшів споживача й виробника та до виникнення альтернативних витрат у виробника, пов’язаних із зменшенням обсягів споживання підакцизного товару. Як видно з рис. 4, при рості або більш розвиненому стані ринку адвалорна ставка оподаткування призводить до найбільших суспільних витрат (трикутник, обмежений кривими D1, S i Qa1Ea1 на рис. 4) та до найбільших альтернативних витрат (чотирикутник, обмежений віссю абсцис, кривою S та прямими CF та Qa1Ea1 на рис. 4).