Сторінка
2

Реалізація дидактичних принципів у навчанні гімнастичних вправ учнів старших класів

Гімнастика є одним з варіативних модулів у програмі з фізичної культури. Та з-поміж інших видів спорту, саме вона вирізняється найбільшою оздоровчою спрямованістю, виступає універсальним засобом гармонійного фізичного розвитку школярів, забезпечення здорового способу життя, а також ефективного впливу на духовне та фізичне вдосконалення, корекцію форми тіла, формування культури рухів (осанка, хода та ін.). Гімнастичні вправи особливо ефективні для школярів різного віку, а особливо для учнів старших класів. Заняття для дівчат різними видами сучасних гімнастичних вправ – фітнес, аеробіка, шейпінг мають не тільки оздоровчий, а ще й естетичний вплив. Для юнаків заняття різними видами атлетичної гімнастики, армспорту розвивають силу різних груп м’язів, що має соціальне та особисте значення для молодої людини.

Завдання гімнастики визначаються загальною метою виховання, яка полягає у формуванні нової людини, гармонійно поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Оздоровчі завдання: зміцнення здоров’я; розвиток окремих м’язових груп і всієї м’язової системи: усунення та попередження функціональних відхилень в окремих органах і системах організму; вироблення правильної постави, ходи; загальний розвиток та зміцнення органів дихання та роботи серцево-судинної системи, поліпшення обміну речовин і підвищення життєдіяльності організма.

Освітні завдання: сприяти всебічному гармонійному фізичному розвитку, вихованню сили, гнучкості, витривалості, швидкості, спритності, координації та виразності рухів; озброювати учнів знаннями, вміннями і навичками, необхідними в побуті, трудової деятельності.

Виховні завдання: формування колективізму, дисциплінованості; виховання моральних якостей: сміливості, рішучості, цілеспрямованості, наполегливості, завзятості, витримки, орієнтування, ініціативності.

Але як показує практика, для більшості дівчат та хлопців фізичне виховання обмежується уроками фізичної культури, де в належній мірі завдання по формуванню здорового способу життя не ставляться. Не використовується комплексний підхід в застосуванні оздоровчих видів гімнастики. Фізична підготовка учнів 10 – 11 класів свідчить про низький рівень розвитку силової витривалості, швидкісних якостей і спритності, статичної та динамічної координації, також переваги жирового компоненту у складі тіла 74% дівчат, відхилення у стані здоров’я 49% старшокласників.

Також, анкетування вчителів фізичної культури загальноосвітніх шкіл №19, 29, 38 м. Полтави доводить, що з 26 респондентів 100% бажають, щоб у них був спортивний профіль та проводилися курси за вибором з волейболу (41,6%,), з футболу, баскетболу, фізичної культури (33,0%). Гімнастику обрали тільки 12,5% вчителів спираючись на те, що в них немає матеріально-технічної бази.

У якості висновку, слід зазначити, що у фізичному вихованні учнів старшої школи варто використовувати комплексну програму, засновану на поєднанні оздоровчих видів гімнастики: аеробіка, шейпінг, фітнес, враховуючи половікові, фізіологічні та психологічні особливості, тому що, комплексне використання оздоровчих видів гімнастики на уроках фізичної культури з учнями 10 – 11 класів сприяє підвищенню фізичної підготовленості до вищого рівня, зниженню жирового компоненту у дівчат до фізіологічної норми, формуванню високої мотивації до уроків фізичної культури і освоєнню спеціальних знань.

У зв’язку з вищесказаним залишається актуальною проблема створення программи, яка б комплексно поєднувала в собі інтереси та мотиви старшокласників, їх психофізіологічні особливості, формування соціокультурної особи на основі сучасних засобів оздоровчих видів гімнастики. Раціональне поєднання оздоровчих видів гімнастики буде сприяти всебічному розвитку учнів 10 – 11 класів.

Шляхи підвищення рухової активності та розвитку рухових умінь і навичок дітей старшого шкільного віку

Політичні й економічні перетворення, які відбуваються в Україні, викликають потребу в удосконаленні всіх ланок сучасного життя, у тому числі соціальної адаптації старшокласників до життя в сучасних умовах.

У цьому плані важливим є виховання гармонійно розвинутих і здорових дітей. Та, на жаль, упродовж останніх років у нашій країні склалася негативна ситуація зі станом здоров’я дітей усіх вікових груп.

Навчальний предмет «Основи здоров’я і фізична культура» у загальноосвітніх навчальних закладах спрямовано на реалізацію оздоровчих, пізнавальних, навчальних та виховних завдань. Для виконання поставлених завдань необхідно формувати знання з фізичної культури, позитивні мотиви і потребу до цих занять, виховувати бажання систематично займатися фізичною культурою й отримувати задоволення від цього (В. Вінник, П. Дуркін, В. Кінденко, Б. Куланін, Л. Лубишева, В. Пономарчук, В. Приходько, С. Сичов та ін.).

Водночас, як зазначено у низці досліджень (В. Бальсевич, В. Запорожанов, В. Петровський, Т. Круцевич, В. Столяров, В. Вишневський, Б. Новиков), у старшокласників спостерігається зміна структури особистісних мотивацій, зниження інтересу до занять фізичною культурою і спортом та, як наслідок, зниження рухової активності і рівня здоров’я.

Дослідження, що провели В. Неділько, Т. Камінська, С. Руденко, Л. Пінчук (ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Київ), свідчать, що перше місце серед виявлених відхилень у стані здоров’я дітей посідають захворювання верхніх дихальних шляхів (84,9%); друге місце – хвороби органів травлення (40,2%). Слід відзначити високий рівень порушень нервової системи, більшість із них належать до різних ступенів вегетосудинних дистоній (35%), астенії (28,9%), цефалгії (16,5%), неврозів (14,6%) .

Офтальмологічну патологію виявлено в 16,7% дітей, серед якої 23,1% займав астигматизм, 41% – міопія, 23,9% – спазм акомодації, 9% – гіперметропія.

Звертає увагу те, що на третьому місці знаходяться відхилення опорно – рухового апарату: у 57% дітей спостерігалися порушення постави, у 18,1% виявлено плоскостопість, у 13,9% – сколіози, у 9,4% – деформація грудної клітки. У результатах цих досліджень також зазначено, що позитивної тенденції до покращання стану здоров я школярів з віком не спостерігається.

Беручи до уваги невтішні дані стану здоров’я школярів старших класів та враховуючи вікові особливості дітей старшого шкільного віку, необхідно звернути увагу на: виховання в них інтересу і звички до занять фізичними вправами; виховання дбайливого ставлення до свого здоров’я; формування стійких мотиваційних настанов на здоровий спосіб життя; усвідомлення необхідності розвивати свої фізичні здібності та рухові уміння і навички; виховання морально-вольових і психологічних якостей особистості.

Так, проблема підвищення рухової активності та розвитку рухових умінь і навичок, необхідних для підтримки оптимального рівня фізичного здоров’я, залишається невирішеною, актуальною та потребує наукового обґрунтування.

Актуальність обраної теми полягає у необхідності пошуку оптимальних шляхів формування позитивного інтересу учнів старших класів до занять фізичною культурою. Саме тому метою нашого дослідження стало вивчення за даними літературних досліджень шляхів підвищення рухової активності старшокласників на уроці фізичної культури в школі.