Сторінка
9
Вчитель. Сідай з нами. Снігуре, і весело попрацюй.
2. Оголошення теми уроку.
Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не було сумно одному.
3. Інструктаж.
1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і формуємо кульку;
вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;
приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сторони шаблону снігура;
4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.
III. Самостійна робота.
Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.
IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішуються на гілках).
Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацювали. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вбивайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуйте пташок! ").
V. Підсумок уроку
Про пташку піклуємось взимку,
Зустрінемо її навесні.
Ніколи гнізда не зруйнуємо.
Бо ми юні друзі її.
Збудуємо ми їй будинок.
Зігріємо взимку теплом.
Весною ця пташка весела
Змахне з піднебесся крилом.
Інтегрований урок музики та образотворчого мистецтва у 2 класі
Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.
— Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати пастель під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).
— А які фарби ви б використали? (Яскраві — зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).
— Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.
Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так створюється колаж на тему "Радість". Вчитель нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.
— Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву "Радість". Це і є перше "К" — композиція. Це латинське слово, і означає "компонування", тобто поєднання, розміщення, складання частин у ціле у відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? ("Літо", "Сонячний день", "На галявині").
— А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за настроєм створеній нами композиції? (Вчитель грає "На сонячній галявинці" Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела музика).
— Ця п'єса так і називається "На сонячній галявинці", а написав її відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю п'єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).
Вчитель грає ще кілька варіантів, щоразу змінюючи настрій, а діти його визначають — рішучий, тривожний, танцювальний.
— Скажіть, завдяки чому змінився настрій музичного твору, адже мелодія залишилась незмінною?
З'ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії залишилось незмінним, завдяки зміні темпу, метро-ритмічних відношень, засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.
— Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття композиції з давніх часів використовувалось у всіх видах художньої творчості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких видах мистецтва композиція сприймається в цілому, а потім ми уже розглядаємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо поступово (адже музика — мистецтво, що розгортається у часі), тобто ми поступово сприймаємо окремі компоненти музичної композиції, а потім уже їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.
Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю розповіддю, ми шукаємо виразні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. Які засоби використовує композитор? (Звуки, мелодію, гармонію, темп, динаміку .).
— Так, добре. Ось і композитор так поєднує мело дію, гармонію, частини твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі образотворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх кольорові співвідношення, світлотіньові контрасти, щоб ми відчули і побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині художник намагається так побудувати композицію, щоб показати об'єкт у найбільш виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори? (Ви користали яскраві, веселі і контрастні кольори).
А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не побачили б предметів).
А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).
Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." — це контраст. Знайоме слово?
Назвіть контрастні слова до заданих: сумно — весело, чорне — біле, м'який — твердий. А тепер придумайте самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).
— Скажіть мені, будь ласка, слова сумний — веселий про що нам говорять? (Про настрій, характер).
А чорне — біле? (Про кольори).
— Так і в музиці, і у живописі поєднуються контрастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіанних п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Діти слухають і малюють).
Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі — для сумного).
Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настроєм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).
Так, композитор контрастними засобами виразності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.
Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.
— Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні . (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у художньому творі виразити контрастні настрої?
Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арлекін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у незручній позі на картині, тобто рухається він якось незграбно. Обличчя у нього також засмучене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.