Сторінка
2

Навчання як головний шлях до освіти

основні види методів навчання;

типи;

способи-методи;

інформаційно-презентативні:

усні;

письмові;

наочно-усні;

алгоритмічно-дійові:

діалогічні;

предметно-групові;

групові;

самостійно-пошукові:

індивідуальна робота;

самостійна робота.

Усі методи навчання повинні використовуватись в оптимальному співвідношенні, враховуючи характер матеріалу, фактори ефективності їх застосування та особливості освітніх груп навчання.

Форми організації занять

До основних форм організації занять належить урок — це така організаційна форма навчання в школі, за якої вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. Урок — основний елемент класно-урочної системи. Структуру уроку визначають мета, зміст, дидактичні задачі, вік учнів, методи і засоби навчання.

Відповідно до дидактичних функцій можна визначити такі типи уроків:

уроки, які служать ознайомленню учнів із новим матеріалом;

уроки для повторення засвоєного матеріалу;

уроки для контролю й оцінки результатів навчання;

комбіновані уроки;

нестандартні уроки — це імпровізовані заняття, що мають нетрадиційну форму: урок — «аукціон ідей», урок — прес-конференція, урок — консультація, бінарний урок (2 викладачі), урок — КВК, урок — конкурс тощо.

Існують також допоміжні форми організації занять:

факультативи;

гуртки за інтересами;

екскурсії;

домашня самостійна робота.

Одним із головних елементів у структурі процесу навчання є зміст освіти. Визначень «змісту освіти» існує багато, але вони мають одну суть: це окреслене коло систематизованих знань, умінь, навичок, які є основою для всебічного розвитку учнів, формування у них гуманістичного світогляду і пізнавальних інтересів.

Зміст освіти визначається такими документами:

навчальними планами;

навчальними програмами;

підручниками і навчальними посібниками.

Контроль навчального процесу

Складовою частиною навчального процесу є контроль, який сприяє:

виявленню успішності навчання кожного учня;

розкриттю причин слабкого засвоєння учнями окремих частин матеріалу;

ліквідації недоліків навчального процесу в роботі як учнів, так і вчителів.

Компоненти контролю:

перевірка знань, умінь, навичок;

оцінка — вимірювання знань, умінь, навичок;

облік результатів вимірювання у вигляді оцінок, балів, рейтингу.

Функції контролю:

контролююча;

навчальна;

виховна;

розвиваюча.

Види контролю:

попередній;

поточний;

періодичний;

підсумковий.

До методів контролю можна віднести:

спостереження за навчанням учнів;

усне опитування;

письмовий контроль;

комбіноване опитування;

письмовий контроль;

програмований контроль;

самоконтроль;

іспити.

Педагогічні вимоги до контролю:

об’єктивність перевірки та оцінки;

індивідуальний характер контролю;

систематичність, регулярність контролю;

гласність контролю;

всебічність перевірки;

диференційованість перевірки;

різноманітність форм;

етичне ставлення до тих, кого перевіряють.

Управління навчанням

Навчання за своєю сутністю є спільною діяльністю вчителів та учнів, тому необхідне управління навчанням.

Управління навчанням — це координація роботи учасників спільної діяльності, — процес планування, організації, мотивації та контролю, що забезпечує досягнення навчальних цілей.

Процес управління виконує функції: первинні (планування, організація, мотивація та контроль) та зв’язуючі (комунікативні, прийняття рішення, керівництво).

Управління здійснює людина, яка виконує роль керівника. Управління навчанням має дві сторони: управління з боку вчителя і самоуправління самого учня.