Сторінка
5
Взагалі вважається, що допустимими дозами, які не викликають променевої хвороби для людини є;
- 50 бер упродовж 1-4 діб;
- 100 бер упродовж 10-30 діб;
- 200 бер протягом 3 місяців;
- 300 бер упродовж одного року.
За деякими даними, при ліквідації аварії на ЧАЕС, люди, які отримали дозу опромінення 80 бер, променевою хворобою не хворіли, при дозі 100-200 бер мали легкий, а при дозах більше 400 бер - важкий ступінь.
Після аварії у Чорнобилі виявлено 150 тисяч дорослих людей і 60 тисяч дітей з ураженням щитовидної залози, а взагалі нараховується 1,8 млн. дорослих і 350 тис. дітей з підвищеним вмістом радіонуклідів в організмі.
Тому захист населення від радіоактивного випромінювання і виконання правил поведінки у районі забруднення радіоактивними речовинами включає: захист від зовнішнього опромінення, від зараження радіоактивними опадами, а також захист органів дихання та шлунково-кишкового тракту від проникнення радіоактивних речовин в організм з їжею, водою, повітрям.
Трагедія в Чорнобилі показала, що найбільш загрозливою є 30-кілометрова зона зараження, У даний час в 30-кіло-мєтровій зоні атомних станцій, населення отримує респіратори, індивідуальні аптечки АІ-2. Якщо у такій зоні розміщена школа, то з учнями необхідно вивчити інструкцію про правила поведінки при аварії на АЕС.
При повідомленні про аварію з викиданням у повітря радіоактивних речовин, населення негайно повинно одягнути респіратори (ВМП), взяти необхідні документи, продукти харчування, закрити у квартирі вікна, відключити всі енергосистеми і вирушити на збірні пункти для негайної евакуації.
Дії населення при тимчасовому проживанні на зараженій території зводяться в основному до виконання загальних санітарно-гігієнічних заходів і дотримання відповідних правил поведінки.
Так, у приміщенні необхідно щільно закрити плівкою вікна, а вхідні двері - м'якими шторами. Димарі, вентиляційні люки повинні бути теж зачиненими. Килимові доріжки і килими потрібно згорнути, м'які меблі накрити чохлами, а столи - клейонкою або поліетиленовою плівкою, перед вхідними дверима треба поставити посудину з водою, і перед нею розстелити килимок. Для запобігання та ослаблення дії на організм радіоактивних речовин необхідно:
- максимально зменшити перебування на відкритих територіях, при виході із приміщення використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлеву пов'язку, плащ, гумові чоботи і т.д.);
- при перебуванні на відкритій місцевості не сідати на землю, не курити;
- перед входом до приміщення вимити водою або обтерти мокрою ганчіркою взуття, верхній одяг витріпати і почистити вологою щіткою;
- у всіх приміщеннях, які призначені для перебування людей, кожен день треба робити вологе прибирання, бажано із застосуванням миючих засобів;
- воду вживати тільки із перевірених джерел, а продукти харчування - купувати через торговельні організації.
Сільськогосподарські продукти із особистого господарства, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживати в їжу можна тільки за рекомендацією органів охорони здоров'я;
- виключити купання у відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення, не можна збирати в лісі ягоди, гриби, квіти. Обов'язково поливати водою вулиці і дороги в населених пунктах і на території шкіл, щоб зменшити вміст пилу у повітрі, який є головним носієм радіоактивних речовин. Упродовж семи днів необхідно кожного дня приймати по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а дітям до двох років давати 1/4 таблетки (0,04 г). Таблетки видаються лікувально-профілактичними закладами у перші години після аварії.
Можна використати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2.
Йодисту настойку бажано приготувати самому: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до двох років - одну-дві краплі,
Перелічені правила нескладні, але виконують важливу роль у системі захисту людей від дії радіоактивного опромінення.
Другий тип аварій - викидання або розлив сильнодіючих отруйних речовин. Ними часто користуються підприємства хімічної, нафтопереробної, м'ясо-молочної і харчової промисловостей. Найбільш часто використовується аміак, хлор, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, фторний водень та ін.
При руйнуваннях або аваріях на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини, утворюються зони хімічного зараження, всередині яких можуть виникнути вогнища хімічного ураження.
Важливою характеристикою вогнища ураження, яке утворюється сильнодіючими отруйними речовинами, є тривалість існування джерела прямого впливу (викидання) речовин. Дана величина визначається часом самодегазації вилитої сильнодіючої отруйної речовини.
Сильнодіючі отруйні речовини, які мають температуру кипіння до 20°С (оксид вуглецю, хлор, аміак), як правило, скоро випаровуються, тому стійкість зараження на ділянках виливу (викидання) невелика, у часі не набагато перевищує час прямого виливу (викидання) Пари таких речовин, в тому числі І в загрозливих концентраціях, можуть розповсюджуватись на невеликі відстані (до декількох сотень метрів, рідко - до декількох кілометрів).
Дії ураження сильнодіючих отруйних речовин на людей можливі, як внаслідок попадання їх у крапельно-рідинному стані на шкіру, так і внаслідок вдихання їх парів.
За токсичними властивостями сильнодіючі отруйні речовини в основному мають загальноотруйну І задушливу дію. Симптомами отруєння ними у більшості випадків є головний біль, головокружіння, потемніння в очах, шум у вухах, слабкість, задуха, нудота, рвота, а при сильних отруєннях можливі: судороги втрата свідомості і навіть смерть.
Для захисту людей від сильнодіючих отруйних речовин можна використовувати сховища цивільної оборони, різні протигази, а нерідко і засоби захисту шкіри, проте існують певні особливості цій населення у вогнищах ураження сильнодіючими отруйними речовинами. Наприклад, у зв'язку з тим, що деякі речовини (аміак, оксид вуглецю і ін.) мають невелике сорбування - властивість поглинатися шихтою фільтруючого протигазу, потрібно використовувати спеціальні промислова або ізолюючі протигази. Основні фільтруючі протигази, в тому числі цивільної оборони - ГП-5 і дитячі протигази, можна використовувати тільки із спеціальними доповнювачами - гопкалітовим патроном або іншими.
Як поводитись при зараженні сильнодіючими отруйними речовинами?
Почувши сигнал (повідомлення) про загрозу хімічного зараження внаслідок викидання сильнодіючих отруйних речовин, необхідно негайно надіти протигаз (при його наявності), чи вологу ватно-марлеву пов'язку, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) І піти в найближче сховище. Якщо такої можливості немає, необхідно залишитись вдома, щільно зачинити вікна, двері, закрити їх цупкими тканинами, ковдрами, щілини в дверях і вікнах заклеїти папером, плівкою, лейкопластирем.
Пам'ятайте! Добра герметизація житла дозволяє виключити проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення. Не займайте перші поверхи і непристосовані підвали, тому що туди можуть затікати пари сильнодіючих отруйних речовин.