Сторінка
2
Згідно першій тезі про удосконалення якості навчання може свідчити безперервний ріст витрат в розрахунку на одного навчаючогося. Але очевидно, що навіть реальне покращення умов навчання зовсім не рівнозначно покращенню його результатів, тому оцінки якості повинні спиратись не на витрати, а на результатний підхід.
Згідно другій тезі періоди освітньої експансії повинні супроводжуватися падінням академічних стандартів навчання в зв’язку з тим, що в учбові заклади починають приходити не лише самі обдаровані особи, але й особи з меншими здібностями, що може також призвести до зниження якості освіти.
Так як змістовно цілі конкретизовані в освітньому стандарті, то на практиці в межах конкретної системи освіти (Росії, Німеччини або інших країн) чи освітньої системи (дитячий садок, школа, вуз) якість освіти визначається мірою засвоєння освітнього стандарту; в школі - шкільного освітнього стандарту, у вузі - освітнього стандарту у відповідності з профілем вузу та обраною спеціальністю.
При запитанні: “Чого вчитися? ” - отримуємо традиційну відповідь - знань, умінь і навичок. Однак це певною мірою данина репродуктивній системі навчання. Сучасний зміст - багатокомпонентний. Він має охоплювати не лише знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості. А вчити повинні гуманно та ефективно.
Також складовою якості освіти являється технічна і технологічна забезпеченість навчального процесу. Вчитися необхідно “все життя". У світі поступово стирається грань між навчанням та роботою, між навчанням і все новими сферами життєдіяльності людини.
В умовах інформаційного суспільства самоцінність знань як таких змінюється. Неможливо в школі чи іншому навчальному закладі дати освіту на все життя.
Як зазначав міністр освіти і науки на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти, зберігаючи досягнення у фундаментальності шкільної й професійної освіти, необхідно переорієнтувати навчальний процес на формування в учнів, студентів бажання і уміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел інформації. Не менш важливо навчити застосовувати набуті знання для практичного життя, виробити уміння критично мислити.
Отже, якість освіти визначається:
ступенем відповідності цілей та результатів освіти на рівні конкретної системи освіти та на рівні окремого освітнього закладу,
відповідністю між різноманітними параметрами в оцінці результатів освіти конкретної людини (якістю знань, ступенем сформованості відповідних вмінь та навичок, розвитком відповідних творчих та індивідуальних здібностей, якостей особистості та ціннісних орієнтацій),
ступенем відповідності теоретичних знань та вмінь їх практичному використанню в житті та професійній діяльності при розвитку потреби людини в постійному поновленні своїх знань та вмінь і безперервному їх удосконаленні.
Якісна освіта в сучасному розумінні має задовольнити ті вимоги, які ставить до кожної особи швидко змінюване суспільство.
Види навчальних закладів
У нашій країні існує широка мережа навчальних закладів усіх рівнів - від дошкільної до вищої школи. У них сьогодні відбуваються складні процеси, іде перебудова методологічних, навчально-методичних і організаційних засад, що складалися впродовж багатьох попередніх років, засвоюються кращі зразки зарубіжного досвіду. В усіх ланках освіти виникають нові структури - гімназії, ліцеї, спеціалізовані школи, навчально-науково-виробничі комплекси тощо. Чимало вищих навчальних закладів реорганізовано в галузеві університети чи академії. Розроблено нові форми державної атестації вузів, визначено чотири рівні їх акредитації; здійснюється поступовий перехід на двоступеневу підготовку спеціалістів. Створено десятки приватних вузів, які також мають пройти акредитацію, - це є однією з форм державного контролю над ними, включення їх до єдиної системи безперервної освіти.
Державний вищий навчальний заклад - є суб'єктом освітньої діяльності, яка здійснюється з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства, держави.
До загальноосвітніх навчальних закладів законодавець відносить:
середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад І - ІІІ ступенів (І ступінь - початкова школа, ІІ ступінь - основна школа, ІІІ ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання); спеціалізована школа (школа - інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад І - ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
гімназія - загальноосвітній навчальний заклад ІІ - ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
ліцей - загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня з профільним навчанням і
допрофесійною підготовкою;
колегіум - загальноосвітній навчальний заклад ІІ ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів;
загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад І - ІІІ ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);
вечірня (змінна) школа - загальноосвітній навчальний заклад ІІ - ІІІ ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.
Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
позашкільний навчально-виховний заклад - заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті та інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній;
професійно-технічний навчальний заклад - навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;
вищий навчальний заклад І - ІІ рівнів акредитації - навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.
Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров’я.
Типи професійно-технічних навчальних закладів:
професійно-технічне училище відповідного профілю;
професійне училище соціальної реабілітації;
вище професійне училище;
професійне художнє училище;