Сторінка
9

Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі

2. Дії випадкових сторонніх факторів не здійснюють істотного впливу на результати тестування. В якості сторонніх факторів можна назвати наступні: емоційний стан і стомлення, якщо вони не входять до кола досліджуваних характеристик, температуру, освітленість приміщення та ін. Такі сторонні випадкові фактори ще називають факторами нестабільності вимірювальної процедури.

3. При повторному застосуванні методу до тих же самих випробуваних через певний інтервал часу у змінених умовах результати обох тестувань істотно не відрізняються між собою. Під зміненими маються на увазі наступні умови: інший експериментатор, стан респондента та ін.

Тест може бути надійним, але не валідним. Це означає, що він вимірює якусь властивість дуже точно, але яке саме - залишається під сумнівом. У такій ситуації необхідна більш точна валідізація тесту, як змістовна, так і практична.

До безперечних достоїнств тестів відноситься об'єктивний характер процедури, можливість повторного огляду результатів, що ґрунтується на виконанні укладачем тестів вимог психометрії, тобто вимог репрезентативності, надійності, валідності.

Репрезентативність - відповідність тестових норм вибірки стандартизації тестовим нормам популяції, на якій застосовується тест. Надійність - стійкість процедури виміру, незалежність від випадкових величин. Валідність - відповідність методики вимірюваному концепту.

Якщо всі ці психологічні процедури не виконані відповідно до тесту, то його використання не носить науково обґрунтованого характеру, а є так само довільним, як і будь-яка життєва ситуація розуміння людьми один одного. Результат буде залежати від безлічі випадків.

Знання психометрики дає психологу необхідний матеріал для розуміння обмеженості методик, тих припущень, які були зроблені їх авторами для цілей дослідження. Людина при роботі з тестом активна і може застосовувати такий спосіб дії, таке ставлення до ситуації завдання, які розроблені методики зовсім не передбачали. Діапазон же застосування тестів дуже вузький і часто зводиться до тієї вибірки, на якій відбувалася розробка тесту.

Тестування - основний метод психодіагностики. Тест (від англ. - досвід, проба) - метод психодіагностики, що використовує стандартизовані відповіді і задачі (тести), які мають певну шкалу значень.

У співвідношенні з науковим підходом, потрібно відзначити, що в психодіагностичних процедурах кожен з параметрів, що вивчається, повинен бути теоретично обґрунтованим, мати практичне значення і бути адекватним до певної діяльності. Психодіагностичні процедури повинні мати вимірювально-дослідну направленість на отримання якісних та кількісних характеристик. Зараз психодіагностичний метод може бути реалізований у вигляді трьох різних підходів:

1) об'єктивний діагностичний підхід (на основі оцінки успішності реальної і змодельованої діяльності);

2) суб'єктивний підхід (на основі даних, які піддослідний повідомляє про себе; самооцінка; самоаналіз);

Робота досліджувала одне з актуальних питань сучасної психолого-педагогічної науки і практики – використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі. Вивчення та аналіз ряду літературних джерел із зазначеного питання, дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

Проаналізувавши літературні дані стало зрозуміло, що діагностика відноситься до найбільш загальних комплексних соціальних технологій, що використовуються на всіх етапах соціально-педагогічної роботи. Вивчення наукових досягнень і оволодіння навиками, які дозволяють займатись діагностичною діяльністю, відноситься до числа необхідних вмінь спеціалістів соціально-педагогічної діяльності.

Соціальна педагогіка як наука і як область практичної діяльності є однією з найбільш молодих, що обумовлює дефіцит власних методів і активне використання методів із суміжних областей. Де соціальний педагог є міждисціплінарним фахівцем і повинен володіти методами соціальної, психологічної, педагогічної, соціально-педагогічної та комплексної психолого-педагогічної діагностики.

Головні завдання психолого-педагогічної діагностики:

одержати необхідної повноти інформацію, необхідну для постановки діагнозу і забезпечити кваліфіковану реалізацію наступних етапів (під етапів);

уточнити соціально-педагогічні проблеми клієнта;

підготувати необхідну інформацію для прогностичної діяльності в кожній ситуації.

Постановка соціально-педагогічного діагнозу неможлива без опори на теоретичні уявлення, про той чи інший досліджуваний феномен.

У технології психолого-педагогічної діагностики виділяють ряд процедурних етапів:

знайомство з клієнтом, визначення завдань, виділення складу ситуацій, що діагностуються, параметрів цієї ситуації, вибір основних показників або критеріїв;

вимір і аналіз показників;

формулювання висновків діагнозу.

Узагальнюючи дані, отриманні за рахунок детального огляду науково-теоретичної літератури з проблем психолого-педагогічної діагностики, як базового етапу в роботі соціального педагога можна констатувати, що соціальному педагогу доводиться користуватися різними видами діагностики, пристосовуючи їх до власної мети задля досягнення об’єктивного та вірного результату соціально-педагогічних досліджень.