Сторінка
2

Підвищення рівня природничо-наукових знань

– демократичність, відхід від авторитарності;

– навчання звільняється від непотрібних видів діяльності. Мовчун вчиться говорити, говіркий – слухати, усі набувають уміння задавати питання. Питання – найцінніший результат роботи;

– у студента немає страху перед завданням: 1) він може помилятися; 2) помилки не засуджуются; 3) студенти знають, що є приблизне знання предмета, передзнання і неточні результати, які можуть перетворюватися у суворі докази і точні формулювання;

– якщо студент не справляється з завданням, то викладач шукає причину у собі: неправильна методика, саме завдання;

– напрямок думки вибирає студент, використовуючи фантазію, уяву, він «йде» по темі самостійно;

– при доборі завдань викладач намагається використовувати всі п'ять органів почуттів і підключати інтуїцію студентів;

– викладач створює проблемні ситуації і дає можливість аналізувати перешкоди і труднощі;

Разом з тим, слід зазначити виділені нами недоліки і обмеження методу «мозкової атаки»:

застосування даного методу дозволяє висунути, знайти творчу ідею в найзагальнішому вигляді;

метод не гарантує ретельну розробку ідеї;

в процесі його застосування також не завжди вдається подолати інерцію мислення, оскільки іноді створюється ілюзія деякого найбільш вірогідного засобу, прийому, підходу рішення творчої задачі. Логіка мислення групи спрямовується найчастіше саме в цьому напрямі, але цей найбільш очевидний для вирішальних завдання підхід і є найчастішим помилковим.

Слід зазначити, що застосування методу «мозкової атаки» у навчальному процесі вимагає від викладача змінити і ставлення до своєї ролі в аудиторії, як до керівника процесом навчання. Це викликає у нього і певні упередження: страх втратити керівну роль у навчальному процесі; небажання мати клопіт з переробкою курсів; хвилювання втратити контроль за навчанням студентів; побоювання, що працюючи в групах, не всі студенти активні; неможливість постійно підтримувати на занятті «залізну» дисципліну і тишу.

Однак, всі ці недоліки і труднощі не применшують важливості використання в педагогічній практиці при вивченні природничих дисциплін методу «мозкової атаки», який забезпечує розвиток творчих особистостей, здатних мислити по-новому, самостійно ставити перед собою завдання, цілі, пропонувати нестандартні рішення, опиратись рутинному підходу, орієнтуватись більше на майбутнє, аніж на минуле.

Висновки з даного дослідження. Аналіз результатів впровадження методу «мозкової атаки» в навчальний процес при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» дає право стверджувати, що його використання, поряд з традиційними, створює умови, які стимулюють розвиток природничо-наукових знань майбутніх вчителів початкової школи. Разом з тим, ми можемо зробити висновок і про те, що у вітчизняній педагогічній практиці метод «мозкової атаки» ще не здобув широкого застосування.

Перспективи подальших розвідок з даного напрямку. Необхідним у подальшому є впровадження у навчальну практику методу «мозкової атаки» при вивченні інших курсів природничих дисциплін, з метою комплексного аналізу впливу даного впровадження на підвищення природничо-наукового рівня студентів.