Сторінка
6
До складу професійно - обумовлених властивостей і характеристик вчителя входять:
- загальна спрямованість його особи (соціальна зрілість і громадянська відповідальність, професійні ідеали, гуманізм, високорозвинені, передусім пізнавальні інтереси, самовіддане відношення до обраної професії);
- деякі специфічні якості - організаторські (організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, самокритичність), комунікативні(справедливість, уважність, привітність, відкритість, доброзичливість, скромність, чуйність, тактовність), перцептивні (спостережливість, креативність, інтелектуальна активність, дослідницький стиль, гнучкість, оригінальність і критичність мислення, здатність до нестандартних рішень, почуття нового, інтуїція, об'єктивність і безсторонність, дбайливе і уважне відношення до досвіду старших колег, потреба в постійному оновленні і збагаченні знань), експресивні (високий емоційно-вольовий тонус, оптимізм, емоційна сприйнятливість і чуйність, самовладання, толерантність, витримка, почуття гумору);
- професійна працездатність;
- фізичне і психічне здоров'я.
За Н.В. Кузьміною, структура суб'єктивних чинників включає в себе:
- тип спрямованості;
- рівень здібностей;
- компетентність, в яку входять спеціально-педагогічна компетентність, методична, соціально-психологічна, диференціально-психологічна і аутопсихологічна компетентність.
Істотно тут запропонована диференціація самої компетентності і виділення такого важливого її рівня, як ауто психологічна компетентність. Вона базується на понятті соціального інтелекту, "як стійкою, заснованою на специфіці розумових процесів ефективного реагування і накопичення соціального досвіду, здатності розуміти самого себе, а також інших людей, їх взаємини і прогнозувати міжособові події". Аутопсихологічна компетентність співвідноситься з поняттям професійної самосвідомості, самопізнання і саморозвитку.
За А.К. Марковою, структура суб'єктних властивостей може бути представлена наступними блоками характеристик :
- об'єктивні характеристики: професійні знання, професійні уміння, психологічні і педагогічні знання;
- суб'єктивні характеристики: психологічні позиції, мотивація, "Я"-концепція, установки, особові особливості.
А.К. Маркова виділяє три основні сторони праці вчителя : власне педагогічна діяльність, педагогічне спілкування і особа учителя. До важливих професійних якостей, за А.К. Марковою, відносяться:
- педагогічна ерудиція;
- педагогічне (практичне і діагностичне) мислення;
- педагогічна інтуїція;
- педагогічна імпровізація;
- педагогічна спостережливість;
- педагогічний оптимізм, педагогічна винахідливість;
- педагогічне передбачення і педагогічна рефлексія.
В моделі особи вчителя, що розробляється нині (Мітіна Л.М., 1994), в контексті тієї ж схеми "діяльність - спілкування - особа" виділяються п'ять професійно значущих якостей, що виявляють дві групи педагогічних здібностей. Здібності проектувальних гностик :
- педагогічне цілеполагання;
- педагогічне мислення.
Перцептивні для рефлексії здібності:
- педагогічна рефлексія;
- педагогічний такт;
- педагогічна спрямованість.
Напрями професійного вдосконалення педагога
В якості основних напрямів професійного вдосконалення педагогів визначимо такі як:
- систематичне вивчення кожного вихованця на усіх етапах його життя, свідомість необхідності постійного звернення до сучасного комплексу знань про людину, що становить основу розуміння дитини як істоти багатовимірної, багатопланової, універсальної;
- формування готовності педагога сприймати дитину як самоцінність як носія соціально-ціннісних стосунків, як індивідуальність з неповторною своєрідністю рис і якостей, що вільно проявляє своє особове "Я";
- оволодіння основами практичної і соціальної психології;
- формування постійної потреби в науковому осмисленні педагогічної реальності, що вимагає пошуку нетрадиційних виховних технологій, готовності перейняти на себе відповідальність за педагогічне новаторство, прагнення до новизни;
- оволодіння знанням українських і міжнародних нормативно-правових актів з прав дітей, постанов і рішень з питань виховання;
- усвідомлення себе не лише учителем-наочником, але і в першу чергу вихователем, в цьому головне професійне призначення педагога;
- створення в освітній установі обстановки, де було б добре кожній дитині і дорослому, для цього необхідно створювати морально-правовий простір у виховно-освітній діяльності;
- володіння майстерністю психологічної дії, умінням організовувати колектив вихованців, цікаву життєдіяльність дітей.
Цих якостей педагог повинен набути в процесі навчання у ВУЗі, інституті підвищення кваліфікації, а також шляхом самоосвіти.
Говорячи про готовність до виховної діяльності, виділимо основні вміння педагога:
До групи прогностичних умінь входять уміння виділяти і точно формулювати конкретні виховні завдання в повсякденній педагогічній діяльності; формулювати ближні, далекі і середні цілі виховання; здійснювати поточне і перспективне планування виховної роботи; прогнозувати оптимальні шляхи розвитку і виховання школярів; проектувати особу школяра і здійснювати індивідуальну програму його виховання; прогнозувати можливі труднощі і помилки виховання, передбачати ту або іншу ситуацію; прогнозувати результати виховної роботи, рівень вихованості особи і колективу.
Організаторські уміння припускають уміння здійснювати педагогічне керівництво виховною діяльністю; організовувати діяльність дітей, спрямовану на виконання поставлених завдань; організовувати виховний процес в цілому, володіти новими технологіями виховання; включати в активну діяльність усіх дітей, заохочувати їх творчість і ініціативу; організовувати власну поведінку, творчо і раціонально розподіляти свій час.
Комунікативні уміння включають уміння спілкуватися з дітьми, знаходити спільну мову з окремими учнями; встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, їх батьками, колегами, співпрацювати з позашкільними установами; розвивати внутрішньоколективні стосунки учнів, позицію співпраці, готовність до спільного рішення реальних проблем; реалізовувати демократичний стиль спілкування; застосовувати різні види педагогічної техніки, управляти емоційною атмосферою колективу; формувати комунікативні уміння у учнів; розвивати позитивне сприйняття будь-якої дитини.
Уміння здійснювати творчу діяльність складаються з умінь по-своєму трансформувати виховні ідеї і рішення; обґрунтовувати рішення; формулювати проблеми і генерувати ідеї; володіти методикою організації виховних справ; володіти імпровізацією, театральною педагогікою, оригінальними прийомами і способами виховання, розвивати художньо-мистецькі здібності; розвивати почуття нового, ефективно застосовувати досвід.
Уміння здійснювати індивідуальний підхід. Ця група умінь припускає систематичне вивчення індивідуальних особливостей школяра; розвиток позитивних індивідуальних особливостей; вибір і обґрунтування прийомів і методів взаємодії з диференційованою групою і окремими школярами; здійснення допомоги учнем в корекції їх поведінки; аналіз досягнутих результатів через ведення діагностичної карти учня.