Сторінка
3

Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

5. Розповідь про розвиток суспільної думки на Україні в 19 столітті. Олена Блаватська та її філософська теорія. На екрані – портрет, озвучені слова О. Блаватської з «Практичного вчення».

6. Розповідь про культурний розвиток українського суспільства у 19 столітті. Історія Соломії Крушельницької та Марії Заньковецької. На екрані – фото різних років.

7. Історія життєвий подвигу Лесі Українки. Художнє читання поезії «Хто вам сказав, що я слабка?». На екрані – портрети Лесі Українки.

8. Загальна характеристика історичних подій 20 століття. На екрані – озвучені слова О.Довженка про українську жінку часів війни.

9. Життєва доля Олени Теліги. Художнє читання поезії О.Теліги «Вечірня пісня».

10. Художній талант Т. Яблонської. На екрані – портрети художниці, репродукції картин. Аналіз художніх полотен.

11. Підсумок заняття. Жінки-сучасниці. Обговорення ролі жінки в сучасному суспільстві. Читання віршів, присвячених сучасній жінці. На екрані – фото жінок нашого часу.

Застосувати індивідуалізацію інтеграційного навчання філологічних дисциплін у внз дозволяє використання комп’ютерної техніки. Робота з комп’ютером вимагає від студентів чітких знань, вмінь швидко орієнтуватись, знаходити правильне рішення. Ефективним засобом роботи є використання електронних контролюючих програм. Проте цим не має обмежуватись викладач філології. Робота з комп’ютером чи мультимедійною дошкою дасть змогу ефективно використати час при проведенні інтегрованого заняття з української мови з методикою викладання: розглянути декілька фрагментів уроків, методів і прийомів, використаних в них, обрати найдоцільніші й змінити відповідно до методичних вимог, застосувати перевірку мовних знань студентів. Цікаві завдання можна запропонувати при вивченні предмету «Українська мова за професійним спрямуванням». Наприклад, при вивченні теми «Службова кореспонденція» доцільно провести інтерактивну лекцію в аудиторії, обладнаній комп’ютерами та мультимедійним екраном. Основна інформація, пропонована викладачем, ілюструється на екрані, там же пропонуються завдання для колективного обговорення та колективного моделювання документів. Потім студенти можуть перевірити рівень усвідомлення матеріалу при моделюванні документів за комп’ютерами індивідуально. У ході такої лекції інтегруються різноманітні вміння студентів. Поєднання різних видів роботи полегшує сприйняття матеріалу й зацікавлює темою.

На жаль, на сучасному етапі розвитку освіти недостатньою є забезпеченість електронними підручниками інтегрованого змісту, а пропоновані підручники не завжди є якісними та всеохоплюючими щодо програмних вимог. Адже саме такі підручники виконують завдання якісної інтеграції, а значить, і всебічної підготовки фахівця. Тому на сучасного викладача-гуманітарія покладені завдання не лише якісного доведення інформації до студентів, а й необхідність самостійно технічно оформлювати інформацію інтегрованого змісту, що вимагає навичок використання сучасної техніки. Саме тому з’являється й новий рівень інтеграції, який раніше використовувався як міжпредметний зв'язок – інтеграція філологічних дисциплін та основ використання інформаційних технологій, який найчастіше забезпечується спільною роботою викладача-словесника та викладача інформатики. Тому сьогодні викладач-філолог повинен мати високий рівень інтеграції знань не лише філологічних та методичних наук, а й вміння застосувати їх у світлі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій.

На широкі можливості інтеграції щодо розвитку умінь цілісно сприймати світ, бачити філологічні проблеми у їх зв’язку з іншими дисциплінами, усвідомлення галузей людських знань як невід’ємної частини цілісної суспільної науки студентами коледжу, майбутніми учнями початкової школи спрямована програма «Intel. Навчання для майбутнього». Використання методу проектів передбачає широку міждисциплінарну інтеграцію. «Метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва». Так, працюючи за проблемою «Яка частина мови допомагає нам бути здоровими?», учні 4 класу досліджують свої фізичні вправи, аналізують ранкову гімнастику, називають свої дії, проводять опитування, створюють словник дій, складають гумористичну ранкову гімнастику. В результаті вони вивчають слова, що позначають дії, і приходять до висновку, що дії можуть позначатись іменниками й дієсловами. Під час роботи над цим проектом інтегруються знання з української мови та фізичної культури, що було б неможливим в традиційних умовах навчання. Учні навчаються досліджувати життєві процеси й мовні явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати мовні процеси й не піддаються тиску з боку викладача, не обмежуються вимогами шкільної освіти, проте й не відступають від неї. Навчальна мотивація при використання такого рівня інтеграції глибша й природніша. Одночасно використовуються міжпредметні зв’язки з літературою, образотворчим мистецтвом. Відбувається інтеграція мовних знань з уміннями використовувати сучасні комп’ютерні можливості. Студенти, створюючи такі проекти, інтегрують методичні знання та вміння зі знаннями наукової граматики.

Отже, широка міждисциплінарна інтеграція в межах блоку навчальних дисциплін реалізується на занятті у вищому навчальному закладі в різних напрямках, різному обсязі й різними способами. Вона вимагає урізноманітнення змісту й структури занять при чіткому й логічному їх осмисленні. Необхідно пам’ятати, що інтеграція на занятті може дати якісні результати тільки при розумінні викладачем поставленої мети й вмінні добирати найефективніші засоби для її досягнення.

Інтеграція в освіті вимагає глибокого вивчення, оскільки вона має потенціал, щоб піднести вищу школу на нову сходинку розвитку. Проте це завдання може бути виконане за таких умов:

-інтеграція може стати основою якісної філологічної підготовки фахівця лише при її системності, структурної впорядкованості й глибокого осмислення в межах цілого блоку дисциплін;

-введення філологічних дисциплін в інтегрований блок необхідно проводити поступово, спираючись на вивчення ситуації, керуючись результатами глибоких наукових досліджень, а не формальними чинниками;

-власне інтеграції в межах дисциплін повинне передувати вивчення й введення міжпредметних зв’язків та елементів інтеграції в уроки, з’ясування таким чином точок спільності їх використання;

-широка міждисциплінарна інтеграція базується на науковому вивченні навчальної документації;

-якісна інтеграція у блоці філологічних дисциплін може проводитись лише з урахуванням її багатоступеневості, гнучкості, постійного вдосконалення, оновлення змісту;

-наукове вивчення міждисциплінарної інтеграції не може бути здійснене протягом короткого проміжку в часі, а є результатом багаторічних наукових досліджень її в різних умовах та на різних ступенях освіти;

-інтеграція філологічних дисциплін передбачає різноманітність у застосуванні засобів, варіативність у напрямках та шляхах її введення при умові їх упорядкування в логічно послідовну інтеграційну структуру.