Сторінка
9
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що процес формування знань про людину на уроках природознавства буде ефективнішим за такої методики навчання, яка б враховувала умови та етапи формування природничих знань, зміст знань про людину, передбачала б оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання.
Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів на базі загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Колосова та Кременецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н.р. У педагогічному експерименті взяли участь 41 учень третіх класів даної школи. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 21 учень та експериментальний клас 3–Б – 20 учнів.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне формування в молодших школярів знань про людину на уроках.
Показником ефективного формування знань про людину у третьокласників був рівень навчальних досягнень учнів.
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Людина – живий організм."
Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань ( правильність та повнота відповіді).
Підсумкова письмова контрольна робота
1. Встав пропущені слова. Органом слуху є . За допомогою них ми розрізняємо .
2. Підкресли органи дихання.
М’язи, нерви, легені, артерії, скелет, бронхи.
3. Впиши у схему шлях, який проходить їжа в органах травлення.
4. Встанови відповідність між частинами скелету та їх функціями
Череп Хребет Грудна клітка |
Захищає серце і легені Захищає головний мозок Захищає спинний мозок |
5.Чомушкіра завжди має бути чистою?
Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Результати досягнень учнями рівня знань про рослини
№ зрізу знань |
Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%) | |||||||
високого |
достатнього |
середнього |
низького | |||||
експер. клас20 |
контр. клас21 |
експер. клас |
контр. клас |
експер. клас |
контр. клас |
експер. клас |
контр. клас | |
7(35%) |
5(24%) |
8(40%) |
8 (38%) |
5 (25%) |
8(38%) |
- |
- |
Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.
Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.
2. З’ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форму відображення об’єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття – складний процес приймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об’єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об’єктивною уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття суті предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання – до створення понять. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання – від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики.
3. Виявлено, що знання про людину третьокласники засвоюють у формі уявлень. Уявлення- це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Основні етапи у формуванні уявлення в молодших школярів полягають в організації:
- цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків;
- поєднанні чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням;
- усвідомлення змісту уявлення;
- запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів;
- закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкту;
- застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.
4. З’ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватись таких педагогічних умов:
- вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;
- організовувати вправи на впізнавання і розрізнення об’єктів;
- використовувати різноманітні наочні засоби навчання;
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Використання засобів народної педагогіки в естетичному вихованні дітей
Методи виробничого навчання
Інтерактивні методи навчання на уроках математики
Особливості впровадження модульної технології навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації в рамках Болонського процесу
Казка як ефективний засіб виховання і навчання дітей різного віку