Сторінка
2

Організація самостійної роботи учнів на уроках математики

Групи працюють за такою схемою:

1) одержують завдання від учителя й чітку інструкцію по їх виконанню;

2) виконують завдання до тих пір, поки кожен учень буде готовий дати відповідь на поставлене питання;

3) обмінюються інформацією із членами іншої групи, утворюючи нові групи з представниками груп, що мають інші завдання, щоб навчитися самим і навчити інших.

4) об'єднуються в коло однодумці з метою перевірки виконання побудов;

5) кожна група вибирає представника, який захищає роботу команди, від його відповіді залежить оцінювання діяльності групи або вчитель сам призначає учня, який знайомитиме з результатами групової роботи.

Групову роботу можна проводити на будь-якому етапі уроку і на уроці будь-якого типу.

На уроці вивчення нового навчального матеріалу можна фронтально розглянути нову тему, а потім глибше розглянути його в групах. Наприклад, пояснивши доведення першої ознаки подібності трикутників, запропонувати учням розглянути його ще в групах. Спостерігаючи за роботою учнів у групах, доцільно проводити опитування у вигляді фронтальної бесіди, звертаючи увагу на нові поняття, алгоритм доведення.

На уроках закріплення знань, умінь і навичок учні у групах вирішують різнорівневі завдання, допомагаючи своїм товаришам, а це робить такі уроки найпродуктивнішими.

Після виконання завдань представники груп пояснюють розв’язання задач біля дошки, а інші учні класу рецензують його. Робота в групах передбачає:

1) розподіл обов'язків між учнями;

2) аналіз завдання, взаємообмін інформацією;

3) взаємодопомогу, взаємоперевірку і взаємооцінку.

На ефективність групової діяльності впливають відносини між членами групи, а також відносини між групами в класі.

Важливо, щоб учні допомагали один одному, пояснювали те, що не зрозуміло, взаємоперевіряли розв’язання завдань. Якщо на уроці створена атмосфера взаєморозуміння, то це створює умови для ефективного оволодіння знаннями й формування позитивних емоцій в учнів.

Робота в парах – один із видів самостійної роботи. Успіх цієї діяльності залежить від лідера – консультанта. Для роботи в парах бажано давати завдання із зайвими даними, тоді в учнів розвивається вибірковість, уміння аналізувати, виділяти головне. Активізують роботу пари задачі-софізми, які вимагають знайти помилку в розв’язанні задачі з евристичними підказками (з чого почати?), задачі, які вирішуються методом від супротивного.

Захоплює учнів, працюючих у парах, рецензування математичних задач. Робота в парах сприяє розвитку навичок спілкування, закріпленню, засвоєнню, перевірці знань.

Робота в малих групах, (можливі варіанти організації роботи груп: «Діалог», «Коло ідей», «Пошук інформації» і інші) допомагає в розв’язанні складних задач, які вимагають колективного пошуку ідей для вирішення проблеми. Учні вчаться аналізувати, узагальнювати, розвивається пізнавальна активність, логічне мислення.

Інтерактивний метод «Акваріум» сприяє розвитку спілкування в малій групі, умінь дискутувати й орієнтувати свою точку зору. Інтерактивні технології кооперативного навчання мають велике значення при вивченні математики, колективний пошук рішення проблеми вчить учнів культурі спілкування, розвиває уміння не тільки слухати, але й чути інших, поважаючи їхню думку.

Узагалі, для того, щоб учні вчилися з цікавістю, кожний урок, як добра вистава, повинен мати позитивний початок, позитивну установку на урок, мотивацію діяльності учнів.

Це можна зробити всього декількома словами, від яких тепліше стане на душі, або створити проблемну ситуацію, яка зацікавить учнів так, що їм захочеться вивчати дану тему, щоб відповісти на питання вчителя.

Наприклад, урок можна почати словами: «Вчитися треба тільки весело. Щоб переварити знання, треба ковтати їх з апетитом.». Ці слова задають тон роботи в класі під час уроку. Добрий музичний початок уроку підніме темп уроку.

Можна створити проблемну ситуацію під час вивчення теореми Вієта, запропонувати усно знайти корені квадратних рівнянь х

– 5х + 6 = 0, х=

– 5х – 14 = 0,

+ 2х – 8 = 0 х=

і з легкістю назвати ці корені, не вирішуючи рівняння. Потім пообіцяти учням, що до кінця уроку кожний з учнів також усно зможе знаходити корені квадратних рівнянь. Учні з нетерпінням візьмуться за вивчення теореми Вієту, щоб навчитися найпростішим способом вирішувати квадратні рівняння.

Знання, отримані самостійно вселяють сили в учня, піднімають його авторитет в очах колективу.

Колись великий Ейнштейн виказав цікаву думку: «Відкриття неможливо зробити, якщо користуватися абсолютною логікою». Що ж необхідно, щоб зробити хоча б маленьке відкриття? Відповідь дуже проста – потрібно мислити творчо, мати добре розвинені творчі здібності. А що таке творчі здібності? Німецький психолог Фромм говорив, що творчість – «це здатність дивувати й пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях».

Щоб розвинути в учнів креативне мислення, треба захопити учнів пошуком декількох розв’язків однієї і тієї ж задачі, відвернути учнів від шаблона при виконанні завдань.

Активізація розумової діяльності на уроці – запорука успіху в навчанні! Учень повинен бути компетентним в багатьох питаннях життєдіяльності. Для цього йому необхідні глибокі, міцні, різносторонні знання, які він повинен уміти застосовувати в конкретних ситуаціях.

Активні, нестандартні форми роботи на уроках і в позакласній роботі

Активні, нестандартні форми роботи на уроці і в позакласній роботі формують:

соціальну компетентність – уміння людини жити в суспільстві, уміння робити вибір, знаходити вихід з будь-яких життєвих ситуацій,

комунікативну компетентність – уміння здобувати, осмислювати й використовувати інформацію з різних джерел, компетентність самоосвіти – уміння продуктивно і творчо підходити до будь-якої діяльності, потреба особистісного росту, навчання з цікавістю, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Завдання школи – навчити жити і знайти своє місце в житті, створити самодостатню модель випускника – як життєздатної особи.

Ніхто не сперечатиметься з Едісоном, який сказав: «Найголовніша завдання будь-якої цивілізації – навчити людину мислити». На мою думку, саме математика – поле діяльності для вирішення цієї задачі, а нестандартні уроки – засіб активізації розумової діяльності учнів, застосування знань, умінь і навичок в нестандартних ситуаціях інтерактивними формами і методами.

На даних уроках присутній «Мозковий штурм», коли за лічені секунди необхідно відповісти на питання або розв’язати задачу. До таких уроків відносяться: «Урок-КВК», уроки: математичний турнір, ринг, математичний бій; інтелектуальні ігри: «Брейн-ринг», «Зоряна година», «Що? Де? Коли?».

Готуючись до нестандартних уроків, учні активно вивчають, перечитують навчальну і додаткову літературу, в процесі самоосвіти розширюють свій кругозір, поповнюють запас слів.

Граючи в інтелектуальні ігри, учень одержує три задоволення:

1) задоволення від того, що він грає;

2) задоволення від своєї винахідливості, спостережливості, логічного мислення;