Сторінка
16

Самостійна робота молодших школярів з основ здоров'я

З метою закріплення і перевірки знань учнів пропонувалися такі завдання для самостійної роботи:

1. Підкресли умови, за яких видимість на дорозі є недостатньою.

Вечірня пора, туман, сонячний день, злива, ясний ранок, ніч, курява над дорогою, дощ, снігопад.

2. Доповни речення: Водій бачить пішохода за таких умов _.

3. Запиши, чому у темну пору доби потрібно вдягати одяг зі світлоповертаючими елементами?

4. Намалюй знаки: залізничний переїзд зі шлагбаумом і без шлагбаума.

Удома ми пропонували учням виконати таку самостійно практичну роботу під наглядом батьків «Виявити місця з обмеженою оглядовістю по дорозі до школи» і намалювати плакат «Мій друг — безпечний рух».

Тема уроку: Безпека пасажирів

1. Розглянути на малюнках як позначаються дорожніми знаками або дорожньою розміткою місця зупинки пасажирського транспорту і запам'ятати. Яким дорожнім транспортом ви користуєтесь?

2. Розглянь малюнки на с. 78-79 підручника. Порівняй поведінку учнів. Які правила користування пасажирським транспортом вони порушують? На яку небезпеку наражаються діти?

3. Прочитай на с. 79 підручника правила - заборони користування пасажирським транспортом. Повтори їх кілька раз мовчки.

4. Прочитай текст на с. 80 підручника і склади правила переходу дороги під час висадки з транспорту.

5. Розглянь малюнки на с. 80 підручника. Які правила переходу дороги після висадки з транспорту порушують діти? Чому не слід цього робити?

6. Прочитай текст на с. 81 підручника і знайди відповідь на запитання: Що таке ескалатор? Яки правил треба дотримуватися, їдучи ним? Чому?

З метою закріплення і перевірки знань учнів пропонувалися такі завдання для самостійної роботи:

1. Доповни речення.

Людей, які їдуть у транспорті, називають .

Сідати у транспортний засіб пасажири повинні на _.

В автобус, тролейбус, трамвай заходять через _двері, а виходять через .

2. Намалюй дорожні знаки: місце зупинки автобуса, тролейбуса.

3. Вислови свою думку щодо такої ситуації. На сидінні в транспорті хлопчик і дівчинка. Він — біля вікна, вона —біля проходу. Підійшла жінка з дитиною на руках. Хто повинен запропонувати їй місце? Одні кажуть: хлопчик, бо він хлопчик. Інші кажуть: ні, дівчинка, бо жінці з дитиною незручно проходити до вікна.

Удома ми пропонували учням виконати самостійно практичну роботу під наглядом батьків — постерігати, чи дотримуються діти правил безпеки пасажирів. Розповісти молодшій сестрі чи брату правила безпечної поведінки пасажирів: на зупинці, в салоні транспорту, під час посадки та висадки пасажирів, при переході дороги після висадки з транспорту.

Організовуючи керівництво самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці, ми враховували наступні чинники. Оскільки типи пізнавальних завдань визначаються тими прийомами розумової діяльності учнів, які при цьому застосовуються, то вміння виконувати завдання безпосередньо залежить від рівня сформованості відповідних розумових операцій. Ми використовували два способи навчання учнів прийомам самостійної роботи: прямий і непрямий. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи.

На першому етапі ми пояснювали учням значення прийому, що формується, і з'ясовували, з яких послідовних дій він складається. На другому етапі учні відтворювали той чи інший прийом, а на третьому його структура закріплювалася в процесі виконання подібних пізнавальних завдань. На четвертому етапі учні самостійно використовували засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності у нових ситуаціях.

Різні прийоми розумової діяльності дітей ми формували на кожному уроці курсу «Основи здоров'я » залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. Розглянемо докладніше цей процес на прикладі встановлення причинно-наслідкових зв'язків і порівняння. Ми пояснювали учням сутність понять «причина» і «наслідок». Повідомляли дітям, що в природі одні явища спричиняють інші, залежать одне від одного, одні відбуваються раніше, інші пізніше. Тому й розрізняють причину і наслідок. Причина — це явище, яке спричиняє інше, наступне за ним; наслідок — явище, яке виникло через причину. Щоб діти зрозуміли таку залежність, їм пропонувалися «життєві» завдання: «Сергійка не пустили на прогулянку, тому що Сергійко захворів.» та ін. Діти одразу визначали причину і наслідок.

Отже, міркування вчителя, його запитання до класу були спрямовані на виявлення структурних елементів прийому розумової діяльності.

Такий висновок закріплювався і в міркуваннях учнів про взаємодію причини й наслідку в інших ситуаціях.

Виконуючи інші завдання, учні міркували у такій самій послідовності: аналіз і виділенням істотних ознак об'єкта; пошук і пояснення причини явища або події, встановлення і пояснення наслідку; співвіднесення причини й наслідку; висновок: пояснення взаємозв'язків між об'єктами, що аналізуються.

У процесі вивчення курсу «Основи здоров'я» відбувалося формування й інших прийомів розумової діяльності.

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування самостійної учбової діяльності молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі 3 - А і 3- Б класів ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 м. Львова. Формуючим експериментом було охоплено 22 учнів експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 23 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

Класи були відібрані з приблизно однаковими рівнями навчальних досягнень та умовами навчання.

Ми поставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики організації самостійної роботи учнів.

Плануючи самостійну роботу на уроці «Основи здоров'я», ми враховували необхідність наступних дій:

Ø визначення місця і функцій самостійної роботи у структурі уроку;

Ø передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;

Ø визначення змісту, обсягу та форми самостійних завдань;

Ø планування самостійної роботи через її подачу її невеликими, логічно завершеними частинами, враховуючи тривалість самостійної роботи;

Ø підбір дидактичного матеріалу (роздаткових карток), таблиць тощо;

Ø обґрунтування раціональних способів перевірки роботи.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику організації самостійної роботи учнів.

На етапі формуючого експерименту використовувалися самостійні роботи навчального, тренувального характеру та контролюючі. Відповідно тривалість самостійної роботи зумовлювалася складністю і обсягом завдань. У процесі організації самостійної учбової діяльності ми, перш за все, навчали дітей працювати самостійно із наочними посібниками, підручником тощо, ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання. Для самостійного ознайомлення ми пропонували учням і новий матеріал. Велике значення у самостійному вивченні нового матеріалу мала робота з малюнками, оскільки вона привертала увагу учнів до ілюстрацій, вчила робити висновки. Подібні роботи займали небагато часу, але давали значний ефект.