Сторінка
3

Фінансова безпека держави в умовах глобалізації

4) забезпечення інвестиційної безпекишляхомздійснення виробничих нагромаджень і капітальних вкладень на рівні, що забезпечує необхідні темпи розширеного відтворення, реструктуризацію і технологічне переозброєння економіки. Інвестиційна безпека України повинна передбачати також дотримання оптимального співвідношення національних та іноземних інвестицій, забезпечення належного рівняфінансування науково-технічної сфе­ри, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів;

– забезпечення зміцнення фондового ринку та його інфраструктури, розвиток інститу­тів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів, вихід України на міжнародні ринки капіталів. У розвитку фондового ринку особливе значення мають його прозорість, підвищення ролі державного регулювання ринку цінних паперів, розвиток нормативно-правової бази, вдосконалення захисту прав інвесторів;

5) здійснення політики доходів, спрямованої на випереджаюче зростання платоспро­можного попиту населення, подолання існуючого нині штучного заниження вартості робо­чої сили, а також неприпустимо низького рівня соціальних витрат, відновлення стиму­люючої функції заробітної плати;

6) підтримання позитивного зовнішньоторговельного сальдо і платіжного балансу, створення достатнього золотовалютного запасу держави, відпра­цювання механізмів повернення з-за кордону національного капіталу, створення ефективної системи управ­ління зовнішнім боргом.

Забезпечення фінансової безпеки вимагає визначення та постійного моніторингу ос­нов­них внутрішніх і зовнішніх негативних факторів (загроз), які впливають на забез­пе­чення національних інтересів у фінансовій сфері. За класифікаційну ознаку візьмемо, як і при класифікації інтересів, структурні елементи фінансової безпеки. Основними загро­за­ми в сфері забезпечення фінансової безпеки України є:

1) недостатність фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання для забезпечення відтворювального процесу та інвестиційної діяльності;

2) недосконалість і незавершеність законодавства у фінансовій сфері, що призводить до послаблення її регулюючих функцій, криміналізації економічних відносин, зниження внутрішніх соціально-економічних стимулів економічного росту, нездатності ефективно обслуговувати грошові потоки глобальної економіки;

– незавершеність бюджетної реформи, що призводить до неякісного бюджетного планування, низького рівня бюджетної дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів, неефективності міжбюджетних відносин;

– недосконалість чинної системи митного регулювання, відсутність ефективної систе­ми моніторингу експортно-імпортних операцій та протекціонізму національного вироб­ника;

– неефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків, фіскаль­ний характер податкового законодавства;

– високий рівень доларизації економіки;

3) слабкість грошово-кредитної системи, яка проявляється в недостатності обігових коштів, низькому рівні платіжної дисципліни, значних обсягах внутрішньої заборгова­ності; підтримання штучного курсу національної валюти за рахунок переважно монетар­них важелів, що стримує розвиток національної економіки і призводить до поширення „тіньової” економіки;

– невисока конкурентоспроможність банківської системи України, низький рівень сумар­ного банківського капіталу, який не задовольняє потреби економіки, особливо з огля­ду на потреби економічного зростання, на здійснення суттєвих структурних змін, переходу до інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання;

4) відсутність цілісної стратегії щодо іноземного інвестування, зокрема ТНК, недо­стат­ня інвестиційна активність вітчизняного капіталу, яка є недостатньою для відтворен­ня національної економіки, усунення структурних диспропорцій, економічного зростання країни;

– низький рівень розвитку фондового та страхового ринку, його низька капіталізація, недостатність фондових інструментів, недосконалість фондової інфраструктури;

5) низький рівень соціально-трудових відносин, соціальної спрямованості економіки, платоспроможності населення, штучне заниження вартості робочої сили, яке не стимулює процес нагромадження та якісне відтворення людського капіталу;

6) незбалансованість структури зовнішньої торгівлі, значний обсяг зовнішнього боргу, зростання впливу транснаціонального капіталу на вітчизняну економіку, відсутність інфраструктури з обслуговування та дієвих механізмів регулювання грошових потоків глобальної економіки, які були б включені до європейської та міжнародної систем безпеки.

Наслідком процесів глобалізації та розширення меж ЄС стало формування глобальної фінансової системи, системи обміну результатами інтелектуальної діяльності, глобальної системи просування товарів і послуг. Це означає, що геоекономічна парадигма повинна з самого початку визначати внутрішньоекономічну стратегію та модель поведінки дер­жав­них інституцій та суб’єктів господарювання.

Глобалізація несе в собі багато загроз, пов’язаних з наявністю суперечностей між необ­хід­ністю інтегруватися в світову економіку, з одного боку, та захистом національ­ного товаровиробника та національних інтересів – з іншого.

Розвиток теорії фінансової безпеки є підґрунтям для прийняття виважених стратегіч­них державних рішень і повинен стати основою для розробки національної концепції фінансової безпеки.

На жаль, межі даної статті не дозволяють розглянути весь комплекс сутнісних характе­ристик категорії „фінансова безпека держави”, зокрема потребують подальшого вивчен­ня такі проблеми:

– забезпечення фінансової безпеки, що, у свою чергу, вимагає уточнення суб’єктів та об’єктів фінансової безпеки та їх функцій;

– індикативний аналіз стану фінансової безпеки України та здійснення його моніто­рин­гу;

– дослідження глибинних суперечностей процесу глобалізації фінансової системи, зовнішнім проявом яких є внутрішні та зовнішні загрози.

Література:

1. Варналій З.С. Глобалізація інвестиційних процесів і фінансова безпека України // Стратегічна панорама. – № 3–4. – 2001. – С. 176–178.

2. Барановський О.І. Фінансова безпека / НАН України, Інститут економічного про­гно­зування. – К.: Фін екс, 1999. – 338 с.

3. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К.: КВІЦ, 1999. – 464 с.

4. Гнатцов О.Г. Управління інформаційними ресурсами в системі прийняття рішень з проб­лем національної безпеки України // Стратегічна панорама. – 2001. – № 3–4. – С. 43.

5. Лєпіхов О. Технологічна незалежність як елемент економічної безпеки // Економіка України. – 1994. – № 11. – С. 80–81.

6. Экономическая безопасность. Производство – финанси – банки. – М.: ЗАО „Финанс­татинформ”, 1998. – С. 12.

7. Арсентьев М. Финансовая безопасность России.// www.nasledie.ru

8. Шлемко В.Т., Зінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забез-печення. – К.: НІСД, 1997.

9. Кістерський Л.Л. Економічна безпека України// Наука і оборона. – 1999. – С. 30–36.