Сторінка
4
– монетарної (шляхом збільшення надходжень іноземних інвестицій, капіталів за реалізацію сертифікатів на викиди ОСВ, ОВК);
– економічного розвитку (збільшення надходжень інвестицій, виконання проектів СВ впливатиме на модернізацію виробництва, стабілізацію економічного зростання з одночасним поліпшенням якості атмосферного повітря і навколишнього природного середовища в цілому, зменшення негативних наслідків зміни клімату, поліпшення умов життєдіяльності суспільства);
– інформаційно-технологічного розвитку (шляхом вкладення вилучених коштів за реалізацію сертифікатів ОВК на розвиток перспективних наукоємних технологій та галузей).
Таким чином, створення національного ринку ПГ дозволить раціонально використати наявний в Україні потенціал ринкових механізмів Кіотського протоколу. Це сприятиме, з одного боку, швидшому подоланню післякризового етапу (етапи та їх зміст за [1, 13]), досягненню стабілізаційного зростання шляхом модернізації виробництва, зменшення енергоспоживання і, відповідно, енергоємності продукції, переходу до видів діяльності, що мають інноваційний характер, на модель сталого розвитку на засадах постіндустріалізму. З іншого, – збереженню навколишнього природного середовища, а, відповідно, поліпшенню умов життєдіяльності суспільства, покращанню демографічної ситуації, припиненню депопуляції населення.
Створення національного ринку ПГ шляхом впровадження національної регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи регулювання викидів ПГ антропогенного походження також одночасно сприятиме розширенню бази оподаткування, посиленню ролі екологічних податків, розширенню сфери впливу екополітики, реалізації на практиці теорії про “подвійні” дивіденди. Це, в свою чергу, приведе до послаблення негативного впливу викривлених податків, вирівнювання викривленої податкової системи України, забезпечення регулюючо-стимулюючих функцій фінансово-податкових інструментів на зміну лише фіскальних функцій, стане одним із важливих напрямів модернізації ДПС згідно зі стратегічним планом її розвитку до 2012 р. на шляху до запровадження прозорих процедур адміністрування податків та забезпечення ефективного функціонування економіки України.
Висновки. Для створення національного ринку ПГ на основі регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи регулювання викидів ПГ антропогенного походження необхідно здійснити ряд таких фінансово-податкових заходів:
1. З 1 січня 2005 р. організувати податковий збір за викиди ПГ антропогенного походжен-ня. Для цього необхідно: визначити перелік забруднювачів, що підлягають оподаткуванню; встановити ціни за одиниці викидів окремих видів ПГ залежно від потенціалу їх дії; організувати облік викидів ПГ за юридичними і фізичними особами; створити інформаційну систему бази оподаткування; розробити систему стимулювання, внести відповідні зміни в законодавчо-нормативні акти.
2. Вжити фінансово-податкові заходи щодо покращання інвестиційного клімату в Україні, сприяння надходженню іноземних інвестицій: встановити пріоритетні напрями виконання проектів спільного впровадження, закріпити на законодавчому рівні гарантії уряду отримання квот на викиди ПГ інвесторам цих проектів, передбачити податкові пільги для проектів спільного впровадження, привести бухгалтерський облік до міжнародних стандартів.
3. Розробити та ввести з 1 вересня 2005 р. Національну програму створення та розвитку національного ринку ПГ на основі регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи регулювання викидів ПГ. Для цього необхідно створити національний регістр квот за ринковими механізмами, визначити початкову вартість квот на викиди ПГ; об’єкти і механізми, які будуть залучені для виконання Програми; етапи і терміни створення національного ринку ПГ в Україні.
4. До 1 січня 2005 р. прийняти Закон України “Про національний ринок парникових газів”, що повинен затвердити Національну програму створення та розвитку національного ринку ПГ.
Література:
1. Горленко І., Тарангул Л., Руденко Л. Концептуальні засади переходу України до постін-дустріального суспільства // Науковий вісник. Збірник наукових праць. – Ірпінь, 2003. – № 1(19). – С. 5–17.
2. Доклад Конференции Сторон о работе её седьмой сессии, состоявшейся в Марракеше 29 октября – 10 ноября 2001 года. Часть вторая: меры, принятые Конференцией Сторон. – Том ІІ.– 101 с. FCCC/CP/2001/13/Add. 2. 21 January. Russian, 2002.
3. Дубина Е. Перспективы создания и развития в Украине рынка парниковых газов // Обзор украинского рынка. – 2003. – № 5 (57). – С. 66–69.
4. Дубина Е., Дубин В., Шевцов А. Инвестиции и изменение климата: возможности исполнения в Украине проектов “совместного осуществления” // Обзор украинского рынка. – 2003. – № 8 (60). – С. 70–73; Обзор украинского рынка. – 2003. – № 9 (61). – С. 66–69.
5. Енергетичні ресурси та потоки. – К.: Українські енциклопедичні видання, 2003. – 472 с.
6. Інвестиції та зміна клімату: можливості для України: Збірник доповідей міжнародної конференції (10–11 липня 2002 р., Київ, Україна). – К.: Мінекоресурсів України, Ініціатива з питань зміни клімату, 2002. – 405 с.
7. Збірник доповідей Національної конференції з питань зміни клімату (Київ, 27–28 лютого 2003 р.). – К.: Мінекоресурсів України, Ініціатива з питань зміни клімату, 2003. – 130 с. – Препринт.
8. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (Кіото, 11 грудня 1997 р.). – www.climate.org.ua
9. Міщенко В.С. Удосконалення економіко-правового механізму природно-ресурсної сфе-ри в Україні // Концептуальні основи природо-ресурсної моделі сталого розвитку України. – К.: РВПС України., 2001. – C. 55–58.
10. Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 9 травня 1992 р.). – www.climate.org.ua
11. Синякевич І. Екологізація розвитку: об’єктивна необхідність, методи, пріоритети // Економіка України. – 2004. – № 1. – С. 57–63.
12. Стадницький Ю.І. Механізм фінансування боротьби з глобальним потеплінням: укра-їнські інтереси // Фінанси України. – 2000. – № 5. – С. 24–29.
13. Тарангул Л.Л. Оподаткування та регіональний розвиток (теорія і практика): Моно-графія. – Ірпінь, Академія ДПС України, 2003. – 268 с.
14. Фомишин С.В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: Учебное пособие. – Херсон: Олди-плюс, 2002. – 560 с.
15. National Communications from Parties included i