Сторінка
2

Пісня на уроці англійської мови в старшій школі

3. За спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання, як і читання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності (на відміну від говоріння і письма).

4. Форма перебігу процесу аудіювання – внутрішня, невиражена, на відміну від говоріння та письма, які актуалізуються у зовнішньому плані. Основою внутрішнього механізму аудіювання є такі психічні процеси як сприйняття на слух, увага, розпізнавання та зіставлення мовних засобів, їх ідентифікація, осмислення, антиципація, групування, узагальнення, утримання в пам’яті, умовивід, тобто відтворення чужої думки та адекватна на неї реакція. Отже предметом аудіювання є чужа думка, яка закодована в аудіотексті і яку належить розпізнати.

5. Продуктом аудіювання є умовивід, результатом – розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва та немовленнєва поведінка. (Можна вербально прореагувати на почуте, а можна взяти до відома отриману інформацію і зберегти її в пам’яті до того часу, коли вона знадобиться).

Аудіювання є комплексною мовленнєвою розумовою діяльністю. Воно базується на природній здатності, яка удосконалюється у процесі індивідуального розвитку людини і дає їй можливість розуміти інформацію в акустичному коді, накопичувати її в пам’яті чи на письмі, відбирати та оцінювати її згідно з інтересами чи поставленими завданнями. Важливими факторами формування такої здатності є:

- Перцептивні та мовленнєвомоторні передумови

- Загальні інтелектуальні передумови

- Знання та вміння в рідній мові

- Іншомовні знання та вміння

- Мотивація

Ці фактори складають основу для розвитку специфічних навичок і вмінь. На ній базується навчання аудіювання згідно з вимогами Державного освітнього стандарту з іноземної мови.

Деякі автори виділяють два види аудіювання: аудіювання з повним розумінням і аудіювання основного змісту почутого.

Результатом аудіювання являється розуміння і нерозуміння інформації. Умова аудіювання – це розвинений мовленнєвий слух, тобто вміння слухати і чути. Розуміння мови на слух тісно пов’язане з говорінням – вираженням думок засобами мови, що вивчається. Говоріння та аудіювання – дві взаємозв’язані сторони усного мовлення.

Аудіювання зв’язане і з читанням. Їх об’єднує приналежність до рецептивних видів мовленнєвої діяльності, коли відбувається сприймання – розуміння – активна переробка інформації, що отримується з мовленнєвих повідомлень – при аудіюванні через слуховий канал, при читанні через зоровий канал. Читання представляє собою переклад графічної мови в звукову. Читаючи – вголос чи про себе, людина чує текст, що сприймається.

Таким чином, будучи тісно зв’язаним з іншими видами мовленнєвої діяльності, аудіювання грає важливу роль в вивченні іноземної мови і особливо при комунікативно-направленому навчанні. В сучасній методиці навчання іноземних мов в нашій країні, і за кордоном підкреслюється необхідність формування аудіювання як дуже важливого вміння, без оволодіння яким немислимо спілкування. Аудіювання повинно займати важливе місце вже на початковому етапі. І недооцінювання аудіювання може крайнє негативно сказатися на мовленнєвій підготовці школярів.

Але в першу чергу, для того щоб ефективно навчати школярів аудіюванню, потрібно чітко розуміти, що собою представляє цей вид діяльності з психологічної точки зору.

Психологічною основою розуміння являються процеси сприйняття, впізнання, мовних образів, розуміння їх значень, процеси антиципації (вгадування) і осмислення інформації, її узагальнення, утримання інформації в пам’яті.

Характер прогнозування і розуміння визначається рівнем володіння мовою і рівнем розвитку мовного слуху на даному етапі, аудиторським опитом, інформованістю в темі (предметі тексту, що використовується для аудіювання). Прогнозування на рівні тексту зв’язано з додатковими складностями. Навіть опитний аудитор не завжди здатен утримати всю інформацію, поєднати розрізнені факти в загальний контекст, зрозуміти мотиви і прихований смисл повідомлення. Для цього потрібні направленість уваги, інтерес до теми повідомлення, певна швидкість розумової переробки інформації.

Аудіювання мовних повідомлень пов’язане з діяльністю пам’яті. Пам'ять разом з почуттями, сприйняттям, уявою, відносять до чуттєвого пізнання людиною навколишнього світу. На відміну від них, мислення та мовлення називають способами раціонального, чи розумового пізнання світу.

Успішність аудіюваннязалежить, зокрема, від потреби школярів дізнатися про що-небудь нове, від наявності інтересу до теми повідомлення, від усвідомлення об'єктивної потреби вчитися і так далі, тобто від так званих суб'єктивних чинників, сприяючих виникненню настанови на пізнавальну діяльність. Також успішність залежить від уміння слухача користуватися імовірнісним прогнозуванням, переносити вироблені уміння і навички з рідної на іноземну мову.

Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням

Процес аудіювання полягає у сприйманні звукового ряду англійського мовлення: розрізненні істотних диференціальних ознак, характерних для тих мовних явищ, які аудіюються; впізнаванні цих явищ через порівняння їх ознак з ознаками відповідних їм внутрішніх образів; розумінні висловлювань через осмислення форм, які учні чують, на основі цих образів; випереджуючому прогнозуванні (антиципації) під час слухового сприймання тексту.

Отже, для аудіювання необхідно сформувати образи англійських мовних явищ у комплексі їх граматичних, лексичних і фонетичних ознак, що стали б моделлю цих явищ у пам'яті учнів, яка відображає їх істотні властивості і відношення між ними. На основі цих образів здійснюється впізнавання і розуміння висловлювань, які учні чують.

Навчання аудіювання передбачає формування умінь сприймати усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і у звукозапису. На різних етапах навчання аудіювання змінюють обсяг аудитивних текстів (тривалість їх звучання) та ступінь їх складності.

Згідно програми з англійської мови для середніх загальноосвітніх шкіл для десятого класу на уроках аудіювання існують наступні вимоги: учні повинні сприймати на слух при безпосередньому спілкуванні і у звукозапису зміст текстів, побудованих в основному на засвоєному мовному матеріалі. Вони можуть містити до 4 – 5 % невідомих слів, про значення яких легко здогадатися. Обсяг фраз – до 10 слів. Тривалість звучання – до двох хвилин при темпі мовлення, близькому до нормального.

Для одинадцятого класу: учні повинні вміти сприймати на слух при безпосередньому спілкуванні і у звукозапису тексти, побудовані в основному на засвоєному мовному матеріалі. Тексти можуть містити до 5 % невідомих слів, про значення яких легко здогадатися. Обсяг фраз – до 10 слів. Тривалість звучання – до 2 хвилин при темпі мовлення, близькому до нормального .

На базовому рівні аудіювання розглядається як компонент усномовленнєвого спілкування. Як самостійний вид мовленнєвої діяльності аудіювання означає сприймання на слух і розуміння текстів з різною глибиною та повнотою проникнення в їх зміст: з повним розумінням та з розумінням основного змісту.