Сторінка
7
Вивчення відповідних маніфестів (наприклад: «маніфест Тео фон Доезбурга» від 1930 р.), програмних відгуків, різноманітних висловлювань Гельмута Гайсенбойтеля, Франца Мона, Ойгена Гомрінгера та ін.
Роздуми щодо формування узгодження чи опозиції, про зміст і форму, зміст і образ, із пропозицією слова чи тексту.
Відображення просторового, часового і ситуативного контексту в політичній сфері, релігійно-історичного або суспільно-історичного контексту, науки чи техніки, реклами.
Підходи від семіотики із вказівками на явища як каліграфія в інших кругах культури: екскурси в ідеографічне письмо в історії і сучасності; виставка: «Шрифт і зображення в русі» (Мюнхен 2000).
Тренування з допомогою візуальної комунікації, погляд з різних сторін а також під приводом різних перспектив.
Питання про мову і політику, мову політики, визначення, як анти-визначення.
Тренування творчості: самостійні спроби, вільного вибору тематики та стилю, а потім опираючись на певні твори, візуальна поезія, як щось просторове, як аудіо-візуальна акція.
Охоплюючи певну сферу початок: візуальна поезія у навчанні німецької мови, з посиланням на теми образотворчого виховання, історії країни, соціології історії, історії віків, спорту – фізичного виховання, релігії, а також етики.
Теоретичні доповнення: розгляд важливих теорій: наприклад, Зігфрід Й. Шмідт «Конкретна поезія 1972 року», із запропонованим поділом на графічно орієнтовану, семіотично вивірену і симбіотично та матеріально спрямовану візуальну поезію. Також Рюдігер Крехель 1983 року для німецької мови як іноземної з обмеженням до фонетичних, візуальних, морфологічних, семіотичних і синтаксично-семантичних проявів.
Підйом образотворчого мистецтва: крайні позиції фантастичного та сюрреалістичного мистецтва чи графіки з одного боку і конструктивізму з іншого боку.
Дедуктивна інвентаризація візуальних пояснювальних текстів чи їх прикладів. Різноманітні ідеограми наприклад: «Bildworter», які є з або без графічної симетрії; включення елементів діалектів; артикуляційні вірші, або буквенні вірші ще із часів дадаїзму, ретроперспективні погляди і порівняння з грецькою, а пізніше з римською античністю, з арабськими країнами з часом барокко і т. д. Також сюди належать різноманітні піктограми, що з’явилися як окремі тексти, а не як сукупність знаків на службу інформації чи регулювання (управління) способу дій.
Прямі зв’язки як міжвізуальною так і міжакустичною поезією і прикладами нового виду п’єси, які транслюється по радіо, це також називається звуковою грою.
Діахронічно-історичний початок, як зразковий та оглядово-зразковий від античності до сучасності.
Синхронний початок як попередній огляд визначеного часу, або обмежений початок визначеного часу, наприклад, на час розквіту візуальної поезії з 50 років минулого століття, або включення прикладів з колишньої НДР, під час і після об’єднання 1989 року.
Розглянемо лінгвістичні і семіотичні аспекти в обходженні з країнознавчими змістовними словотвірними текстами (текстами створеними за допомогою малюнків).
Вступна частина включає в себе наступні пункти:
а) про значення текстів певного спрямування, або соціально спрямованих текстів.
б) концепти та початки країнознавства між систематикою, екземплярикою, актуальністю і пережитим.
2. Приклади проекції, навчальна мета якої є словотвірна сенсибілізація.
Послідовність груп прикладів самостійно підготовлених в значенні тематичного навчання німецької мови.
До основних груп прикладів належать
Структури звертання;
Будні;
Проблематика навколишнього середовища;
Приклади політичного впливу;
Зарубіжна проблематика, вимога толерантності
Розглянемо основні робочі групи із пропозиціями текстів та засобів потрібних для документації.
Група I
Використання особливих мовних та риторичних засобів;
Зауваження до семантики слова (знаки та значення);
Опорні функції образної семантики;
Текст: «Насилля породжує завжди насилля (НДР після змін 1989 року)».
Група II
Дискусія, що накопичувала свій негативний потенціал (країнознавчі конспекти, як імпульс для німецької мови, як основної мови в Аргентині);
Інтерференція до навчання на рідній мові;
Інструктажі та досвід у викладанні. німецька мова, як основна мова (базуючись на знаннях Curricula, які передбачувані обома сторонами;
Можливості забезпечення матеріалами;
Віршований текст Альберт Арно Шолл «Retrospektiv».
Група III Тексти про молодь та для молоді певного спрямування.
Можливості та обмеження креативно-апелятивного письма.
Збір різноманітних стимулів для фактичних або фіктивних письмових матеріалів. Створення тотожних мовних ситуацій.
«Молоді люди, тобто підлітки знаходять все їм потрібне там де вони стоять, і при чому вони цього досягають завжди»
Група IV Тексти іноземців у Німеччині та німецькою мовою.
Спільне зародження прикладів особливостей, вийнятковостей евентуальної тимчасової мови.
Осмислення поняття «вірш».
Спроби характеризування наведених текстів та їхньої цілеспрямованості.
Група V Старша людина в комунікативному суспільстві сьогодні
Центральні позиції інтерпретації з романів М. Вельзера і С. Ленца.
Наскільки дозволяють себе обидва тексти підпорядкувати тематично усталеним текстам (літературним, естетично кодованим).
Група VI Коли відеозображення є стандартного типу. Наприклад, розглядався ряд кліпів і в процесі цього було відібрано окремо одні від одних кліпи молоддю, чи для молоді, та кліпи для дорослих самими ж дорослими. Пізніше вони були продемонстровані на відео фестивалях IFF (інститутом молодіжного телефільму – в Мюнхені) і багато з них були премійовані.
Спосіб виготовлення і значення відеокліпів (концертні кліпи, музичні кліпи)
Аналізи до введених у дію кліпів за додатком спільної пропозиції з метою огляду.
Узагальнення результатів групи доповідачем чи доповідачкою.
Приклад відносно сучасної лірики, в жодному випадку не є рецептом. Розглянемо деякі вибрані пункти зразків німецькомовних ліриків дев’яностих років під кут зору міжкультурного діалогічного мовлення.
І План
1. спроби заснування;
2. від відображення до символу;
3. регіональні уподібнення: ліричний текст стосовно Мюнхена
4. німецькомовна лірика: її сполучна функція
5. перспектива
ІІ Послідовність – реферат інтегрованих віршів
Єва Целлєр: «Що є віршем?»
Єва Целлєр: «Мій вірш»
Райнер Мальковські: «Бібліотека замку»
Вальтер Гельмут Фріц: «Vermeer»
Ганс Магнус Енценсбергер: «Вулиця Леопольда»
Людвіг Штайнгер: «Млини молитви»
Ульріх Шахт: «Біля мертвого моря»
Дурс Грюнбайн: «Perpetuum Mobile»
Гіно Чіліно: «Переміна»
Драгіка Райєіє: «Емігранти»
Даний реферат був зачитаний (представлений) з нагоди зустрічі до сорокаріччя так званої «Теменсварської германістики» у Тімісуарі – Румунія. У тексті оглядової інформації на сучасну лірику дев’яностих років до кінця ХХ століття видавалися (поряд з текстами у вище названій послідовності) журнали цього напрямку, як структурована навчальна допомога [15, c. 24]