Сторінка
2

Навчання і побут студентів вищого навчального закладу

Головна мета національного виховання - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, естетичної і правової культури.

Виховний процес є постійним, безперервним, він пронизує всю діяльність навчального закладу і є присутнім, чи в усякому разі має бути в навчальному і спортивному процесі в усіх його формах.

Поряд з тим, у ВНЗ існує структура спеціальних виховних заходів і службові особи, які ці заходи організовують.

Відповідальність за організацію виховної роботи покладається на одного з проректорів, найчастіше на проректора з спортивної або з навчальної роботи. Проректор через деканати, кафедри, представників профспілок і громадських організацій координує і направляє виховний процес у ВНЗ.

Організаторами виховної роботи в навчальних групах є виховники (куратори, наставники), які призначаються ректоратом (деканатом).

Виховники призначаються з числа найавторитетніших викладачів переважно спортивно-педагогічних кафедр, які встановлюють близькі стосунки з студентами групи, помагають їм у вирішенні проблем навчального, спортивного і особистого характеру, підтримують зв’язок з батьками студентів і організаціями-замовниками спеціалістів.

Виховники організовують і систематично проводять інформаційно-виховні години, якщо подібне передбачено розкладом, або ведуть індивідуальну роботу зі студентами, закріпленої за ними групи.

Методичне керівництво виховниками може здійснювати Рада виховників, яка також дбає про розробку на відповідних кафедрах і тиражування інформаційно-методичних матеріалів. Важливо, щоб система виховних заходів включала заходи на всіх рівнях: загальноміських, вузівських, факультетських, кафедральних, групових.

Робота виховників повинна стимулюватись, зокрема, враховуватись при встановленні їм навчального навантаження.

Громадські (самодіяльні) організації студентів можуть створюватись як в самому навчальному закладі, так і поза його межами. До їх числа відносяться найперше органи студентського самоврядування (ОСС). ОСС виражають інтереси студентів навчального закладу (факультету), дбають про забезпечення прав і інтересів студентів. Вони, в рамках передбачених статутом і положеннями повноважень, вирішують питання, пов’язані з навчальною, спортивною, культурно-просвітницькою, науковою, господарською і іншими видами діяльності.

ОСС спираються на підтримку адміністрації інституту, користуються коштами, приміщеннями, засобами зв’язку і поліграфії на умовах, узгоджених з ректоратом. Коштами і майном, набутими від власної діяльності, ОСС розпоряджаються на власний розсуд.

ОСС є виборними і підзвітними структурам, які їх обирали, вони діють у відповідальності із затвердженими статутами.

Найвищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) та постійно діючі Ради (вузівська, факультетська, гуртожитку). До ОСС відносяться також студентські фракції вчених рад ВНЗ чи факультетів.

Вирішення більшості побутових питань входить до компетенції студентських профспілок. У ВНЗ можуть працювати осередки Спілки студентів України (СПУ), студентського Братства (СБ), спортивних, культурологічних, мистецьких, екологічних та інших громадських організацій.