Сторінка
3

Особливості педагогічної діяльності учителя трудового навчання

Після вивчення програмного матеріалу і конкретизації його змісту, визначення міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків учитель планує об’єкти продуктивної праці, тобто вироби для учнів. Вибір об’єктів праці є дуже відповідальним етапом у підготовці до навчально-виховного процесу, оскільки вони повинні відповідати певним умовам, які передбачають дидактичні, психологічні, фізіологічні та суспільно-економічні аспекти. Визначимо основні умови (вимоги) до учнівських виробів:

Об’єкти практичної діяльності можуть включати лише ті операції, які школярі вже попередньо засвоїли згідно з навчальною програмою. Винятки можуть становити комбіновані вироби, що приготовляються спільно учнями різних класів (наприклад 5 і 6, 6 і 7 та ін.).

Педагогові не рекомендується планувати більше двох однакових виробів, через те, що діти втрачають інтерес до роботи.

Виріб повинен бути посильним для учнів конкретної вікової категорії щодо: а) фізичного навантаження дітей; б) точності обробки; в) норми часу.

Ця вимога накладає велику відповідальність на педагога. Якщо вироби виготовляються не на замовлення базового підприємства, вчителеві самому доводиться розробляти технологічну документацію; він також установлює норми часу, а деколи і визначає точність обробки поверхонь. У таких випадках спеціаліст повинен знати умови, в яких вироби будуть експлуатуватися, та вимоги до їх точності. Слід зазначити, що часто доводиться знижувати вимоги до точності виготовлення того чи іншого виробу або збільшувати час на виконання практичного завдання у шкільних майстернях. Це відповідно вимагає зміни конструкції виробів та удосконалення технологічного процесу. Учитель повинен передбачувати такі ситуації при плануванні своєї роботи.

За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для школярів. Ця вимога є суттєвою у тих випадках, коли учні виготовляють різноманітні моделі чи макети. Підбирати об’єкти для моделювання треба так, щоб їх принцип дії був зрозумілий для школярів, тобто грунтувався на теоретичних відомостях, які діти вже набули у процесі трудової підготовки чи при вивченні інших навчальних предметів.

Виготовлення виробу повинно бути рентабельним.

Це вимога економічності до об’єктів праці, яка стає особливо актуальною у наш час. Часто вчителі трудового навчання, щоб забезпечити учнів роботою, підбирають самостійно або отримують на замовлення підприємств чи організацій вироби, які передбачають виконання багатьох технологічних операцій, зокрема вручну, що не зовсім сприяє розвитку творчих здібностей, а також формуванню умінь і навичок школярів. Виготовлення таких складних об’єктів праці вимагає монотонної роботи учнів протягом кількох тижнів чи місяців у навчальних майстернях, і може займати лише годину-дві на сучасному обладнанні підприємства. Тому передбачувана вигода при виконанні цих виробів повертається витратами електричної енергії, матеріалу, інших ресурсів для школи, а також фізичним перевантаженням та моральним незадоволенням для учнів школи. Учителеві слід це також врахувати при виборі об’єктів праці.

Виріб повинен мати товарний вигляд, тобто виступати товаром.

Якщо виріб виготовляється на замовлення базових підприємств, він є об’єктом продуктивної праці, і автоматично стає товаром. У більшості випадків основна увага звертається на навчально-технічні та навчально-технологічні вимоги, і менше на гарний естетичний вигляд. Але часто доводиться об’єктами праці вибирати предмети побутового призначення. Якщо не звертати уваги на зовнішній вигляд таких речей, вони не матимуть попиту у населення і їх не можливо буде продати. Не викликатимуть такі захоплення такі вироби і в учнів. Тому при плануванні предметів побутового (декоративно-ужиткового) призначення учителю слід основну увагу звертати на їх гарний зовнішній вигляд і художнє оздоблення.

Вище вказані вимоги до об’єктів праці школярів необхідно ставити в комплексі; це складне завдання, але успішне його розв’язання сприяє підвищенню ролі трудової підготовки в очах учнів, їх батьків а також зростанню авторитету педагога.

Підібравши об’єкти праці слід переходити до планування навчально-виховної роботи. Це найвідповідальніший етап у діяльності педагога. Вчителеві праці необхідно на основі зведених тематичних планів, що подані у навчальних програмах для кожного класу, визначити понятійно-смислові блоки теоретичного матеріалу з конкретних тем, щоб вони були пов’язані із виконанням учнями практичних завдань. Це забезпечить систематичне і послідовне формування знань, умінь і навичок.