Сторінка
24

Вивчення тексту в початковій школі

2. Текст-розповідь: Тарас і Юрко розчистили джерельце. Дно обмостили камінням. І заспівала, задзвеніла вода!

3. Людина оберігає джерела, бо з них починаються ріки.

Результати проведеного дослідження по розпізнаванню учнями типу тексту заносимо у таблицю.

Табл. 3

Як бачимо з результатів, наведених у таблиці, що діти краще розпізнають текст-розповідь і текст-опис, та набагато гірше – текст-міркування.

Другий етап уроку відбувався наступним чином. Експериментальній групі і контрольній були роздані картки з уривками текстів різних типів: текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування. Учні, знову ж, повинні були визначити типи текстів і під кожним текстом написати до якого типу він належить.

Текст-опис:

Горобчик

Маленький жвавий горобчик. Та як, виявляється, він гарно вбраний! На голівці сіренька шапочка. Грудка і черевце також сірі. А спинка і крильця – темніші, майже коричневі. Зверху на крильцях – біла смужечка.

Щічки горобчика сірі, а під шийкою велика чорна пляма, як широка краватка.

Текст-розповідь:

Горобці

Цих птахів дуже багато в Україні. Вони часто тримаються зграями, особливо взимку. Гніздяться під дахами будинків, у різних щілинах, норах, під камінням або на деревах.

Гнізда горобці вимощують м’якою травичкою і пір’ячком. Живляться вони комахами, насінням рослин, зерном.

Текст-міркування:

Треба наполегливо вчитися

Учень одержав двійку і сказав:

– Невелика біда!

Ні, велика. А чому? Незабаром, так, незабаром він стане до складного верстата. Від нього залежатиме, чи якісні машини підуть із заводу на поля, чи хороші літаки злетять у небо. Без глибоких знань не можна керувати складним механізмом. І так у кожній роботі.

Тому треба наполегливо вчитися, щоб у майбутньому стати хорошим спеціалістом, справжнім сином свого народу.

Експериментальній групі, перед виконанням завдання, ми запропонували ряд вправ:

1. До кожного тексту поставити запитання:

Текст-розповідь: Що роблять горобці? Як живуть?

Текст-міркування: Чому треба вчитися?

Текст-опис: Які горобці?

2. Прочитайте запитання до першого тексту. Дайте відповідь на запитання. Отже, про що дізнаємось з тексту? (Яка зовнішність горобця.) Запишіть, який це тип тексту.

3. Яке запитання поставлено до другого тексту? Як на нього треба відповісти? Що говориться про горобців? Запишіть, який це тип тексту.

4. Прочитайте запитання до третього тексту. Як на нього треба відповісти? (Пояснюється, чому потрібно вчитися.) Який це текст?

Результати перевірки правильності визначення типу тексту поміщено у таблиці.

Табл. 4

В даному випадку яскраво продемонстровані знання учнів експериментального класу. 2/3 школярів без труднощів визначили типи текстів. Разом з цим учні контрольного класу погано впорались з цим завданням, адже аналогічна кількість дітей цієї групи неправильно визначили типи заданих текстів.

3. Структура тексту

Дітям був запропонований текст:

З неба на землю летіла сніжинка. Ніжна, прозора, легка, мов пушинка. І красива, мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падала сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть. Він хотів приголубити сніжинку. Простягнув долоню. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика і розтанула. Блищить крапелька на долоні, мов сльозинка.

Після читання тексту учням було запропоновано поділити текст на частини (зачин, основна частина, кінцівка).

Перед виконанням цього завдання учням у експериментальній групі показали ілюстрації до прочитаного тексту (до кожної його частини – зачину, основної частини, кінцівки), також провели таку роботу:

Виразно прочитайте три перші речення. Що їх об’єднує за змістом? Яка в них змальовується картина? Знайдіть речення, що нгамічає тему висловлювання.

Прочитайте другу частину оповідання, яка розгортає основну думку тексту. Як одним реченням передати її зміст? (Хлопчику стало жаль сніжинку)

Як завершується текст? Які речення про це свідчать? Передайте одним реченням зміст цієї частини.

А тепер на аркушах самостійно (за малюнками) визначіть, де в тексті зачин, основна частина, кінцівка.

Результати перевірки знань заносимо у таблицю 5.

Табл. 5