Сторінка
2

Значення тестування у середній загальноосвітній школі

Тест – це система спеціально підібраних перевірочних завдань, що дозволяють кількісно оцінити навчальні досягнення в одній або кількох сферах знань.

На думку Проценко Н.В. тестування, або тестовий контроль,- це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану, професійної придатності, обдарованості й інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Згідно Коккоти В.А. тестовий контроль, або тестування, як термін, означає у вузькому значенні використання і проведення тесту; в широкому значенні – сукупність процедурних етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту.

У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичний тест – це підготовлений у відповідності з певними вимогами комплекс завдань, який пройшов попереднє випробовування з ціллю визначення його показників якості і який дозволяє виявити у тестованих ступінь їх мовної (лінгвістичної) та/або мовленнєвої (комунікативної) компетенції і результати якого піддаються певній оцінці за попередньо встановленими критеріями .

Основними загальновизнаними показниками якості лінгводидактичного тесту є його валідність, надійність, практичність та економічність.

Валідність – це відповідь на запитання: чи вимірює даний тест дійсно те, для чого він створювався. У випадку мовних тестів дати відповідь на це запитання дещо простіше, оскільки вони більш однорідні та більш однозначні ніж мовленнєві, особливо прагматичні та комунікативні тести.

«Валідність», у свою чергу, підрозділяється на такі види:

Співставляюча (наскільки добре виміряє даний тест те, що заплановано текстологом в порівнянні з іншим тестом чи оцінкою) ;

Прогностична (наскільки добре результати даного тесту передбачають, наприклад, успішність майбутнього навчання) ;

Змістова (чи представлені у даному тесті усі найважливіші елементи змісту програми підручника) ;

Конструктивна ( наскільки об`єкт тестування і характер завдань враховують психолінгвістичну модель засвоєння мовного матеріалу, що розглядається і дану модель комунікативної компетенції) ;

Зовнішня (наскільки привабливими,прагматичними вважаються завдання тесту тими, хто тестується, викладачами та адміністраторами)

Валідність – характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює. Валідність тесту означає його придатність для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками та вміннями.

Під надійністю розуміють певну стабільність та стійкість результатів тесту.

Надійність лінгводидактичних тестів залежить від ряду факторів:

Репрезентативна вибірка об`єктів тестування

Кількість завдань

Важкість завдань

Ступінь однорідності рівня підготовки тих, хто тестується

Диференційна здатність завдань тесту

Стабільність зовнішніх умов тестування

Стабільність і стандартизація оцінки суб`єктивних мовних тестів

Під практичністю розуміють наступні якості тесту:

Доступність інструкцій тесту та змісту завдань тесту для розуміння тих, хто виконує

Порівняна простота в організації тестування

Можливість проведення тесту у звичайних для школи чи ВНЗу умовах

Порівняна простота перевірки відповідей, підрахунку результатів тесту та підведення підсумків.

Економічність – характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання.

Деякі автори виділяють також такий показник тесту як диференційна здатність. Диференційна здатність – це характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями.

У залежності від масштабності тестування та авторських характеристик тести поділяють на стандартизовані та не стандартизовані.

Стандартизованим називається тест, який був випробуваний на достатньо великій кількості тестованих і який має стабільні та прийнятні показники якості, а також специфікацію – паспорт з нормами, умовами та інструкціями для його багаторазового використання у різних умовах.

Стандартизація полягає у масовому тестуванні певного матеріалу. Мета стандартизації – одержання статистичного матеріалу для процесу оцінювання рівня знань з предметів.

Нестандартизованими називаються викладацькі/вчительські тести, тобто ті, що складені самими викладачами/вчителями для своїх учнів. На практиці вони мають кілька назв – просто тест, тестова контрольна робота, квіз(quiz). Вчительські тести короткі і для них не є обов`язковим визначення всіх показників якості. Однак вони відрізняються від звичайної контрольної роботи (завдання) тим, що проводиться хоча б одне випробування з ціллю визначення важкості завдань для більш ґрунтовного складання кінцевого варіанту вчительських тестів.

Між стандартизованими та вчительськими тестами проміжне становище займають локально стандартизовані тести. Як витікає в назви, їх відмінність від стандартизованих тестів полягає у тому, що представницькою вибіркою є контингент тестованих однієї школи, одного вузу або шкіл/вузів одного міста в межах 100 – 300 тестованих. З одного боку, це покращений, можливо більш повний вчительський тест, а з іншого боку, це менш суворий за показниками якості стандартизований тест. Таким чином, ступінь стандартизації лінгводидактичних тестів полягає у ступені їх розробленості, в різній представницькій вибірці тестованих для випробовування та використання, а також у якості самих тестів.

У процесі навчання іноземних мов застосовуються чотири види контролю:

Поточний

Тематичний

Рубіжний

Підсумковий

Відповідно до цих видів контролю виділяють і види тестового контролю, або види тестування:

Поточне тестування

Тематичне тестування

Рубіжне тестування

Підсумкове тестування

Розглянемо кожний вид тестового контролю. Поточний тестовий контроль відбувається систематично на заняттях з англійської мови у процесі навчання з метою отримання учителем інформації про засвоєння учнями іншомовного матеріалу та формування у них навичок та вмінь мовлення, а також інформації про доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів навчання. Завдяки результатам, які викладач отримує в ході поточного контролю, можна стежити за ефективністю навчання і своєчасно коригувати помилки і недоліки. Провідними функціями такого виду контролю є коригуюча функція та функція зворотного зв`язку. Поточний тестовий контроль проводиться за допомогою нестандартизованих тестів, які спрямовані на перевірку володіння учнями окремими навичками та вміннями. Стосовно писемного мовлення, перевірці можуть підлягати вміння писати адресу, вміння розпочати та закінчити лист, уміння послідовного оформлення даних в автобіографії тощо.

Специфіка поточного тестового контролю визначається тим, що:

В тестах переважають завдання дискретного характеру, тобто вони спрямовані на перевірку окремого вміння чи навички, а відповіді здебільшого вибіркові