Сторінка
2
Діти 7-8 років добре сприймають плоскі форми (квадрат, прямокутник, трикутник, коло, еліпс, многокутник), вчаться визначати пропорції. У цей віковий період років дитина дедалі більше захоплюється просторовим зображенням, коли для неї розкриваються такі поняття, як «вгорі — знизу», «справа — зліва», «ближче — далі» та ін.
На розвиток спостережливості, окоміру, вміння порівнювати, композиційно правильно розміщувати предмети на малюнку і послідовно вести роботу вчитель звертає увагу вже з перших уроків. Він вчить учнів оволодівати прямою лінією і її напрямом (горизонтальним, вертикальним, похилим), знаходити середину лінії, правильно тримати альбом під час малювання і користуватися олівцем і гумкою, розміщувати зображення на аркуші і методично правильно вести і закінчувати малюнок. Зображуючи плоскі й умовно-плоскі предмети, що мають незначну товщину, у фронтальному положенні, учні молодших класів повинні навчитися зображувати двовимірні предмети з їхніми характерними особливостями і вміти порівнювати предмети один з одним.
Для спостереження і зображення слід вибирати прості, знайомі і зрозумілі дітям предмети. Завдання з малювання слід давати методично правильно, за принципом послідовного ускладнення об'єктів зображення і поступового підвищення вимог до завершення й точності зображення.
Паралельно з малюванням умовно-плоских тіл у фронтальному положенні з натури в 1-2 класах треба привчати учнів спостерігати й визначати різницю у розмірах предметів, а також розташування їх у просторі («ближче» і «далі»), правильно сприймати навколишнє життя, розуміти його і вміти зображувати бачене, а також передавати в малюнках нескладний сюжет казки, оповідання чи розповіді вчителя, свої враження від побаченого під час відпочинку влітку, екскурсії.
За програмою з тематичного малювання на розвиток цих умінь відводиться значна кількість годин, і їх треба вміло використати.
Тематичне малювання є важливим розділом малювання і потребує вміння передати на малюнку те, що учень може розповісти на задану тему.
Основою тематичного малювання є спостереження та уява. Вчитель на уроці з тематичного малювання повинен «скеровувати увагу учнів на навколишню дійсність, вчити їх аналізувати бачене, відбирати з нього характерне, запам'ятовувати його». Слід пам'ятати, що учні перших класів не мають ще цілком правильного уявлення про навколишні предмети і реальну дійсність. Тому завдання вчителя — допомогти їм правильно сприймати і зображувати бачене.
У дітей молодшого шкільного віку ще не розвинуте критичне ставлення до своїх малюнків, тому вони з великим бажанням беруться за виконання дуже складних завдань з тематичного малювання.
У малюнках на задані теми учні 1-4 класів довірливо розкривають свій внутрішній світ, передають графічними засобами те, що прагнуть сказати на цю тему відповідно до свого розуміння і образотворчих здібностей.
Малювання на теми з навколишнього життя, що ґрунтується на цілеспрямованих спостереженнях («Мій рідний дім», «Пори року»), допомагає учням правильно спостерігати і зображувати дійсність, розвиває творчі здібності, пам'ять.
Після виконання одного-двох таких малюнків перед першокласниками доцільно поставити завдання проілюструвати народні казки («Колобок», «Півник і Курочка», «Рукавичка») або вірші про пори року, прочитані учителем, в яких образами ілюстрацій є птахи, тварини, предмети пейзажу (дерева, річка, будинки).
У 2-4 класах, малюючи за спостереженням і за пам'яттю такі теми, як «Спогади про літо», «Фруктовий сад», «Святкова вулиця», «Зимові розваги», «Новорічне свято», «Льодохід», діти вчаться зображувати людину в русі в зв'язку з образами тематичного малюнка. Тому учням з метою удосконалення малювання птахів, тварин і людини в єдності з пейзажем доцільно давати для ілюстрування такі літературні твори, як «Заєць та їжак» І. Франка, «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка, «Казка про рибака і рибку» О. Пушкіна.
Щоб успішно навчати тематичного малювання майбутній вчитель повинен знати, який саме обсяг умінь і навичок учнів 1-4 класу у цій галузі. Малюнки на теми в початкових класах учні виконують, як правило, за пам'яттю та за уявленням, на основі попередніх спостережень (третьо- і четвертокласники використовують зарисовки з натури).
У бесіді з тематичного малювання вчитель пояснює учням, що про свої враження вони можуть не лише розповісти усно або письмово, а й зобразити їх на малюнку. Для цього треба обрати один з найцікавіших епізодів, уявити собі свій майбутній малюнок. Потім легенькими тонкими лініями позначити основні предмети. Головне (композиційний центр) виділити розміром, відповідним розміщенням, кольором. Закінчується робота детальним промальовуванням предметів і передачею кольору. Теми малюнків дає вчитель або їх вибирають самі учні.
Виконуючи програмні завдання на уроках з тематичного малювання, учні вчаться реалістично передавати на малюнку свої враження від спостережуваної дійсності чи прочитаного літературного твору. Вчитель повинен подбати про творче, виразне і грамотне виконання малюнка на тему чи ілюстрації.
Чуйно підходячи до графічного вирішення учнями теми, вчитель повинен виховувати в них віру в свої сили і намагатися зберегти їхню індивідуальність у творчій роботі. Підтримуючи творче начало у виборі змісту теми, його розкритті, сміливості задуму і виконання, в разі потреби учням початкових класів треба підказувати посильні сюжети для вирішення певної теми і не вимагати об'ємних вирішень компонентів композиції (будівель, транспорту, птахів, тварин тощо), які діти найчастіше зображують у фронтальному положенні без передачі перспективних змін їхньої форми. Збереження виразності дитячого малюнка полягає в яскравій передачі характеристики образів персонажів, їхнього зв'язку з усіма елементами композиції, зорової гармонії різноманітних форм і кольорового вирішення.
Дбати про грамотне виконання тематичного малюнка — означає вчити учнів початкових класів компонувати його (ознайомлювати з основними правилами композиції), правильно зображувати форму, пропорції та колір образів композиції, передавати елементарні просторові явища (зменшення величини предметів у міру їхнього віддалення від глядача, загороджування одних предметів іншими тощо).
Слід пам'ятати, що поняття простору розвивається у дітей дуже повільно й індивідуально, тому треба допомагати учням зрозуміти значення предметної площини на папері, навчитися свідомо розміщувати предмети на цій площині (основи ближчих предметів розміщувати на предметній площині нижче, а віддалених — вище; більш віддалені предмети зображувати не лише меншими, а й не дуже чіткими, іншими в кольорі). Ці закони лінійної та повітряної перспектив учитель пояснює учням протягом усього часу навчання малювання, розглядаючи репродукції картин художників, як-от: І.Шишкіна («Лісові далі», «Дуби», «Зима»), І.Левітана («Золота осінь», «Березовий гай», «Свіжий вітер», «Весна. Велика вода»), С.Васильківського («Ловлять снігура», «Козача левада»), С.Григор'єва («Воротар»), Т.Яблонської («Над Дніпром»), С.Шишка («Київ. Русанівка») та ін.