Сторінка
13

Естетичне виховання особистості

Оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).

Умови ефективності естетичного виховання. Ефективність естетичного виховання молоді визначають такі чинники:

—створення в навчальному закладі естетично привабливої обстановки (оформлення навчальних кабінетів, аудиторій, місць відпочинку);

—звернення у виховній роботі з молоддю до народних традицій і обрядів;

— висока естетична культура різноманітних виховних заходів;

— широке залучення учнів та студентів до гуртків художньої самодіяльності, участі їх у конкурсах та олімпіадах естетичного напряму;

— висока естетична культура вихователів і вихованців у зовнішньому вигляді і в стосунках.

Ефективність естетичного виховання можна забезпечити єдністю і взаємообумовленістю національного і загальнолюдського. Естетична культура особистості має формуватися передусім на ґрунті національної культури з залученням до надбань світової культури.

Дослідивши дану тему я дійшла таких висновків.

Найважливіше завдання етичного виховання – навчити вихованця бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність та на основі цього утверджувати прекрасне в собі.

Однією з важливих умов багатства естетичних потреб, почуттів, переживань є глибокий інтелектуальний розвиток людини. Тому мета естетичного виховання – широке ознайомлення дитини з досягненнями світової культури, з культурними цінностями людства.

Сприймання краси – це основа естетичного виховання підростаючого покоління, через усі сфери духовного життя якого повинна проходити червоною ниткою думка: красу треба цінувати і берегти.

Естетичне виховання надає певної спрямованості пізнавальній і творчій діяльності, розвитку і задоволенню духовних запитів у процесі багатогранної діяльності, охоплює всі сфери духовного життя особистості, що формується. Естетичне виховання нерозривно пов’язане з формуванням особистості.

Людська культура найтонше виявляється в культурі почуттів. Багато з того, що вивчає людина, з часом забудеться, але всі культурні цінності, до яких доторкнулася людська думка, залишається слід у душі і насамперед, у почуттях і переживаннях.

Естетичне виховання здійснюється також в естетичному ставленні до праці. Необхідно прагнути, щоб кожен відчував красу творчості, щоб улюблена праця володіла серцем і душею.

Естетичне виховання тісно пов’язане з допитливістю та цікавістю. Прагнення до дослідницької потреби в красивій, інтелектуально насиченій праці. Думка найбільше одухотворяється почуттями тоді, коли в трудовому процесі беруть участь одноголосно розум і руки .

У вихованні естетичної культури дуже велике значення має взаємозв’язок естетичного сприймання й естетичної творчості. З процесом естетичного сприймання тісно пов’язані поняття, уявлення, судження – взагалі мислення, з одного боку, і переживання, емоції – з другого боку. Успіхи естетичного виховання залежать від того, наскільки глибоко розкривається природа прекрасного. Естетичні почуття пробуджує та краса , яка входить у життя людини як елемент її духовного світу. Ця краса залежить від активної діяльності, яка містить у собі працю і створення, думки і почуття, які сприймають, створюють і оцінюють її.

Чим глибше естетичне сприймання, тим більше зростає інтерес молоді до власного духовного світу, тим вища естетична і загальна культура людини, тонші її почуття, глибші переживання, яскравіше естетичне сприйняття навколишнього.

Естетичне сприймання навколишньої обстановки – справа, яка залежить від активної діяльності, спрямованої на естетичне освоєння дійсності. Естетичність обстановки досягається гармонією нерукотворного людиною, яка викликає почуття радості. Гармонія речей, які оточують дитину, створює загальний естетичний дух обстановки. Естетичний характер має й обстановка в кабінетах, майстернях, на дослідних ділянках. Значну роль у вихованні відіграє одяг і взагалі зовнішній вигляд учнів і вчителів. Найважливіша вимога до нього – простота й елегантність, при яких одяг підкреслював би естетичні риси індивідуальності дитини. Особлива увага повинна приділятися тому, що вінцем краси є відповідність зовнішньої елегантності внутрішньому благородству, зовнішньої скромності – внутрішній гідності.

У чому ж криються джерела естетичного виховання, що є актуальним і сьогодні? Культура естетичних почуттів вимагає високої загальної культури навчального процесу – ставлення до людини як до найвищої цінності. Естетичне виховання у колективі починається з багатих емоційних стосунків між його членами. Саме у гармонійному поєднанні краси , що оточує людину, і краси самої людини полягає в красі людських взаємовідносин.

Від того, що переважає в житті дитини – справедливість чи не справедливість, залежить її душевний стан, взаємодія її внутрішнього світу з людьми, які живуть поруч і входять в її життя. Юнак , який відчуває красу в людях, утверджує в собі віру в добро. Саме ця віра, на думку В.О.Сухомлинського, є одним із важливих чинників свідомої дисципліни. Хороший вихователь мало забороняє не тому, що закриває очі на зло , а тому , що його вихованець , захоплений творінням добра, прагне бути хорошим.

Справжній вихователь розкриє перед юним серцем красу людського перед усім у самому собі. Це не тільки особистий приклад учителя , а також його широкий емоційний діапазон, завдяки якому вихованці повсякденно відчувають тонку емоційно – естетичну реакцію на їхні вчинки та поведінку. Ця реакція і є могутньою силою естетичного виховання.

Отже, головне завдання сучасної освіти полягає в тому, щоб почуття прекрасного, краса, створена за багатовікову історію, стали справжнім надбанням кожного людського серця, перетворилися в естетичну культуру кожної особистості.