Сторінка
3
Зниження інтенсивності теплового випромінювання досягається застосуванням: різних екранів (водяні завіси, скло, сітки), теплоізоляційних матеріалів (асбест, скловата), індивідуальних засобів; збільшення відстані між джерелом випромінювання та робочим місцем.
Чимало виробничих процесів пов’язано з дією промислового пилу на працівників.
Пил буває органічним (рослинного чи тваринного походження — борошно, цукор, тютюн тощо) і неорганічний (металевий), мінеральний (гіпс, цемент тощо).
Запиленість має місце на виробництвах з такими процесами, як обточка, поліровка тощо. Часом пил виникає під час горіння, транспортування і розважування порошкоподібних речовин.
Концентрацію пороху в повітрі визначають безпосередньо в робочій зоні за допомогою фотопиломіру.
Таблиця 3.2
СТАН ЗАПИЛЕНОСТІ В ОКРЕМИХ ВИРОБНИЦТВАХ
| Виробництво | Кількість пилу, мг/м3 |
| Механічні цехи | від 3 до 12 |
| Обрубні відділення ливарних цехів | від 100 до 250 |
| Забої шахт | до 1500 |
Наявність пороху в повітрі робочих приміщень обумовлена характером та організацією технологічного процесу, ступенем герметичності устаткування, наявністю чи відсутністю вентиляційних установок та ефективністю їх роботи.
Необхідно знати, як впливає пил на працівника.
Порох шкідливо впливає здебільшого на верхні дихальні шляхи. При цьому дія пилу залежить від його природи, концентрації, дисперсності, а також розчиненості.
Пил шкідливо впливає на легені робітників — під його впливом виникає тяжке професійне захворювання — силікоз (при невеликих концентраціях — через 6—10 років, а при великих дозах — через 2—3 роки).
Потрібно знати заходи щодо боротьби з промисловим пилом, до яких належать:
комплексна автоматизація, дистанційне управління технологічним процесом;
удосконалення конструкції (герметизація устаткування тощо);
удосконалення технологічних процесів (застосування замкнутих технологічних процесів, безперервних технологічних процесів);
заміна застарілого устаткування новим;
своєчасний і якісний ремонт технологічного устаткування;
влаштування місцевої вентиляції;
використання індивідуальних засобів (спецодяг, антисептичні пасти, окуляри, шоломи, маски, протигази та респіратори).
Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности», шкідливою речовиною є така речовина, яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання чи відхилення стану здоров’я від норми.
Слід знати, що за фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяються на такі групи: подразнюючі, що вражають шляхи дихання, шкіру, слизові оболонки (аміак, хлор, кислоти); задушливі (сірководень, вуглекислий газ, оксид вуглецю, азот, метан, інертні гази тощо); наркотичні, що спричинюють наркотичний вплив (ацетон, бензин, летючі вуглеводи тощо); соматичні (миш’як, ртуть, свинець тощо).
Таблиця 3.3
ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДЕЯКИХ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ
(ГОСТ 12.1.005-88)
| № з/п | Назва речовини | ГДК, мг/м3 | Клас небезпеки | Агрегатний стан |
| 1 | Азоту оксиди | 5 | 2 | П |
| 2 | Аміак | 20 | 4 | П |
| 3 | Ангідрид сірчистий | 10 | 3 | П |
| 4 | Ангідрид сірки | 1 | 2 | А |
| 5 | Ацетон | 200 | 4 | П |
| 6 | Бензин-розчинник | 300 | 4 | П |
| 7 | Бензин-паливний | 100 | 4 | П |
| 8 | Гас | 300 | 4 | П |
| 9 | Кислота сірчана | 1 | 2 | А |
| 10 | Луги їдкі | 0,5 | 2 | А |
| 11 | Озон | 0,1 | 1 | П |
| 12 | Ртуть металічна | 0,01 | 1 | П |
| 13 | Сулема | 0,1 | 1 | А |
| 14 | Свинець та його неорганічні сполуки | 0,01 | 1 | А |
| 15 | Окис вуглецю | 20 | 4 | П |
| 16 | Хлор | 1 | 2 | А |
|
| ||||
Завантажити реферат