Сторінка
2
Пакет звичайний на відміну від пакета перев'язочного індивідуального упаковується у зовнішню пергаментну оболонку й обклеюється бандероллю з підпергаменту.
Пакети першої допомоги з однією подушечкою і двома подушечками упаковуються в пергаментну внутрішню і зовнішню оболонки.
До кожного пакету надається рекомендація з його розкриття і вживання.
Бинт являє собою смугу марлі в скачаному стані. Скачана частина бинту називається голівкою, вільний кінець – початком бинта. Бинти стерильні упаковані герметично в пергаментний папір або поліетиленовий пакунок.
Серветки стерильні – це складені в кілька шарів чотирикутні шматки марлі, упаковані герметично в пергаментний папір (по 20 шт. в упаковці). Розміри великих серветок 70 .68 см, малих – 68 .35 см.
Пов'язка стерильна мала складається з бинта завширшки 14 см і довжиною 7 м і однієї ватно-марлевої подушечки розміром 56 на 29 см, що пришита до кінця бинта. Пов'язка стерильна велика має подушечку розміром 65 на 45 см, до якої пришиті шість фіксуючих тасьм. Пов'язки використовуються при великих ранах і опіках.
Вата стерильна випускається в упаковках по 25 і 50 гр Вата нестерильна випускається в упакуваннях по 50 і 250 гр., застосовується вона при накладенні на рани пов'язок, що давлять. Компресна (сіра) вата застосовується для виготовленні м'яких прокладок при накладенні шин, компресів. Бавовняну вату можна замінити лігніном (вата, яка виробляється із деревини).
Косиночні пов'язки накладають на голову, груди, плечовий, ліктьовий, колінний, гомілковостопний суглоби, на кисть і стопу, на промежину. Якщо косинки нестерильні, то спочатку на раневу поверхню накладають стерильні бинти чи серветки, які потім фіксують косинкою.
При відсутності табельних перев'язних засобів використовують підручні засоби. Особливо зручні ощадливі пов'язки по Маштафарову. Їх накладають, використовуючи шматки тканини (простирадла, сорочки й ін.) різної величини, кінці яких надрізають для одержання тасьм. Спочатку на рани накладають стерильний бинт чи серветку (при необхідності і вату), а потім шматком тканини із зав'язками закріплюють пов'язку (рис. 5.1).
Клеолові та клійкопластерні пов'язки накладають, як правило, на невеликі рани. Рани закривають стерильним матеріалом, що закріплюють смужками липкого пластиру. При накладенні клейової пов'язки шкіру навколо рани змазують клеолом, дають йому підсохнути, а потім стерильний матеріал на рани і закривають розтягнутою марлевою серветкою, приклеюючи її краї до змазаної шкіри.
а б в
Рис. 5.1. Пов'язка по Маштафарову з підручних засобів: а– на спину; б – на стегно;
в – на стопу.
При травмах голови можуть накладатися різні типи бинтових пов'язок, пов'язок з використанням косинок, стерильних серветок і липкого пластиру. Вибір типу пов'язки залежить від розташування і характеру рани.
На рани волосистої частини голови накладається пов'язка – “чепець” (рис. 5.2), яка зміцнюється смужкою бинту за нижню щелепу. Від бинта відривається шматок розміром до 1 м і кладеться серединою поверх стерильної серветки, що закриває рану на області тімені, кінці його спускають вертикально вниз перед ушима і утримують у натягнутому стані. Навколо голови роблять круговий закріпляючий хід (1), потім, дійшовши до зав'язки, бинт обертають навколо її і ведуть косо на потилицю (3). Чергуючи ходи бинта через потилицю і чоло (2 .12), щораз направляючи його більш вертикально, закривають усю волосисту частину голови. Після цього 2 .3 круговими ходами зміцнюють пов'язку. Кінці зав'язки зав'язують бантом під підборіддям.
Рис. 5.2. Хрестоподібна пов'язка на потилиці.
При пораненні шиї, чи гортані потилиці накладають хрестоподібну пов'язку. Круговими ходами бинт спочатку зміцнюють навколо голови (1, 2), а потім вище і за лівим вухом його спускають у косому напрямку вниз на шию (3). Далі бинт йде по правій бічній поверхні шиї, закриває її передню поверхню і повертається на потилицю (4), проходить вище правого і лівого вуха, повторює зроблені ходи. Пов'язка закріплюється ходами бинта навколо голови.
При великих ранах голови, їхньому розташуванні в області обличчя краще накладати пов'язку у вигляді “вуздечки” (рис. 5.3).
Після 2 .3 закріпляючих кругових ходів через чоло (1) бинт ведуть по потилиці (2) на шию і підборіддя, роблять кілька вертикальних ходів (3 .5) через підборіддя і тім'я, потім з-під підборіддя бинт йде по потилиці (6). Щоб закрити шию, гортань і підборіддя, пов'язка накладається, як показано на рис. 5.3. На ніс, чоло і підборіддя накладають пращевидну пов'язку (рис. 5.4). Під пов'язку на раневу поверхню підкладають стерильну серветку чи бинт. Пов'язку на одне око починають із закріпляючого ходу навколо голови. Далі бинт ведуть з потилиці під праве вухо на праве око під ліве вухо чи на ліве око. Потім ходи бинта чергують: один – через око, другий – навколо голови. Пов'язка на два ока складається зі сполучення двох пов'язок, що накладаються на ліве і праве око.
Завантажити реферат