Сторінка
1

Звітність банків

План

1. Суть, призначення і значення звітності

2. Класифікація звітності банків

3. Фінансова звітність установ національного банку України

4. Статистична звітність установ національного банку України

1. Суть, призначення і значення звітності

Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його за­вершальним етапом. Поділ бухгалтерського обліку на фінансо­вий та управлінський, кожний з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні, передбачає використання узагаль­нених показників банківської діяльності та стану грошово-кредит­ного ринку, призначених як для внутрішніх, так і зовнішніх корис­тувачів інформації. Для зовнішніх користувачів насамперед призна­чається фінансова (бухгалтерська) звітність, котра використовується також самим банком. Фінансова звітність являє собою систему езаємозв 'язаних узагальнених показників, що відображають фінан­совий стан та результати діяльності банку за звітний період. Во­на складається з допомогою підрахування, групування і спеціально­го оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

Водночас фінансова звітність не дає змоги керівництву банку де­тально оцінювати, всебічно аналізувати й контролювати діяльність філій, інших структурних підрозділів, мати детальну оперативну ін­формацію, необхідну для прийняття рішень на різних рівнях управ­ління банком. Тому, окрім фінансової звітності, встановлюються форми статистичної звітності, що грунтуються на даних управ­лінського бухгалтерського обліку і використовуються для створен­ня системи грошово-кредитної та банківської статистики.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним зако­нодавством України. Звітність грунтується на міжнародних принци­пах бухгалтерського обліку. До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є його складовою (прин­ципи бухгалтерського обліку детально викладено у розділі 11). Вод­ночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності. Насам­перед, інформація фінансової звітності має грунтуватися на даних аналітичного й синтетичного обліку, причому мусить забезпечува­тися тотожність даних цих обліків, а також тотожність показників балансів, бухгалтерських звітів та даних синтетичного й аналітичного обліків. Ще до складання фінансової звітності в бухгалтерсь­кому обліку мають бути відображені всі операції, які здійснювалися у банку за звітний період.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є до­стовірність та реальність інформації, які забезпечуються доку­ментуванням банківських операцій, проведенням періодичних ін­вентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, зіставлення показників звітного періоду з аналогіч­ними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій. Якщо ж відбулися зміни правил бухгалтерського обліку, то банк повинен за­безпечити порівнянність звітності через перерахування даних мину­лого звітного періоду за новими правилами та відобразити результа­ти таких змін на окремих рахунках доходів та витрат.

Фінансова звітність банку має оприлюднюватись, але за умови на­явності аудиторського висновку, складеного з дотриманням відповід­них норм та стандартів. Цей висновок повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності.

Звітність має бути дієвою, тобто забезпечувати необхідною ін­формацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кіль­кісні та якісні сторони явищ, що вивчаються. Водночас вона не повинна бути громіздкою та трудомісткою, а раціонально побудова­ною й економічною. Цьому має сприяти розроблення Національним банком України централізованої стандартної програми для форму­вання усіх форм фінансової звітності з операційного дня банку.

Основне призначення фінансової та статистичної звітності поля­гає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан банку, про результати його господар­сько-фінансової діяльності за звітний період. Користувачам також необхідна інформація, яка дає змогу краще розібратися в особливо­стях здійснюваних банками операцій. Така інформація їм потрібна завжди, а особливо тоді, коли банк перебуває під посиленим конт­ролем та подає Національному банку інформацію, яка не завжди призначена для оприлюднення. Тому розкриття інформації у фінан­сових звітах банку мусить бути достатньо вичерпним для того, щоб задовольнити потреби користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів управління і контролю ризи­ків, пов'язаних з кредитними та іншими операціями банку.

Користувачами звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні

та фізичні особи, заінтересовані в результатах господарської діяль­ності банку, в тому числі власники, засновники та акціонери банку, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного зако­нодавства мають право на отримання інформації, що міститься у фі­нансовій звітності.

Головним користувачем звітності комерційних банків виступає Національний банк України, котрий виконує роль центрального банку держави та функцію банківського нагляду. Відповідною інформацією щодо стану грошового обігу та діяльності банківської системи корис­туються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.