Сторінка
1

Оптимізація валютно-курсової політики НБУ

Тривалий час вітчизняними науковцями і практиками обговорюються поточні проблеми і перспективи валют­но-курсової політики. Ряд авторів наполягають на прове­денні девальвації як номінального, так і реального обмінних курсів гривні, інші обґрунтовують необхідність ревальвації.

Валютно-курсова політика Уряду й НБУ в 2001-2005 р. характеризувалася деякими позитивними рисами й мала ряд позитивних результатів. Це, насамперед, стабілізація інфляційних очікувань і мінімізація коливань РОК (реального обмінного курсу) гривни стосовно долара - основній валюті зовнішньоекономічних розрахунків України. Однак фіксація обмінного курсу гривни стосовно долара в умовах ослаблення його курсової позиції на світових ринках фактично спричинила істотну девальвацію обмінного курсу гривни як стосовно валют провідних країн миру, так і стосовно валют країн - торговельних партнерів України.

Як інструмент курсової політики девальвацію можна використовувати лише в разі глибокої кризи платіжного балансу, яка свідчить про неспроможність економіки задовольняти свої потреби в іноземній валюті у межах існуючої системи стимулів. Про це свідчить стрімке зростання попиту на імпортні товари, скорочення експорту, відплив вітчизняного та іноземного капіталу, виснаження валютних резервів держави.

Отож не варто очікувати, що девальвація національної валюти сприятиме зростанню експорту. Розраховувати на це можна лише у разі, якщо зі зниженням курсу національної валюти внутрішні ціни не зростають; конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг на світовому ринку стримується саме високою ціною, а не низькою якістю, адміністративними квотами, слабким маркетингом.

Саме таким винятком є Україна. Проблема полягає в тому, що наші внутрішні ціни зростають вищими темпами, ніж знижується курс гривні. Цей феномен пояснюється макроекономічними причинами: недостатньою лібералізацією ринку, обмеженою конкурентоспроможністю, монополізмом, прив'язкою до традиційних ринків тощо.

Значно привабливішою у перспективі з погляду монетарного регулятора є ревальвація, здатна трохи здешевити газ і стримати інфляцію.

Основним інструментом ревальвації обмінного курсу гривні повинна виступати зміна цільової спрямованості інтервенцій НБУ на валютному ринку. Необхідно відмовитися від політики стрімкого нарощування міжнародних валютних резервів, що веде до девальвації обмінного курсу. Інтервенції повинні направлятися на згладжування короткострокових коливань попиту та пропозиції відносно іноземної валюти.

Зниженню попиту на іноземну валюту буде сприяти й скорочення масштабів "втечі" вітчизняного капіталу у формі доларових заощаджень населення, господарських розрахунків у валюті й внесків у закордонних банках.

Таким чином, підвищення вартості національної ва­люти забезпечуватиме комплексний розвиток національного вироб­ництва та сприятиме збалансованості внутрішнього ринку.

Отже, нагальним завданням Уряду та Національного банку України на найближчі роки мас бути узгодження курсових співвідно­шень із об'єктивними процесами, які відбувають у реальному і фінансовому секторах економіки України, та постійне наближення показника відносних цін до економічно обґрунтованого рівня.

Література:

1. Зінов'єв Є. Гривня тримає удар// Контракти. - 2006. - №3.

2. Задерей Н. Валютна недостатність// Контракти. - 2006. - №9.