Сторінка
1

Підвищення ефективності банківської системи України за допомогою інструментарію логістики

Розвиток банківської системи повинне відбуватися темпами та засобами, що задовольняють національним і міжнародним інтересам Україні. Важливим інструментом рішення такого роду завдань покликана стати логістизація банківської діяльності, в основі якої закладений потужний потенціал підвищення її ефективності шляхом впровадження наукових методів регулювання банками різного роду економічних потоків, що виникають в процесі їх взаємодії з суб'єктами матеріальної сфери. Об'єктом управління банку, як і будь-якого іншого господарюючого суб'єкта, є потоки грошових коштів, товарів, послуг і інформації. При цьому потоково-процесний характер банківської діяльності обумовлює можливість використання інструментарію логістики для підвищення ефективності ринкових трансакцій комерційних банків.

Недостатнє опрацювання конкретно-прикладних аспектів і специфіки застосування універсальної концепції логістики у фінансово-кредитній сфері економіки визначають дослідження логістизації банківської діяльності, як самостійного напряму реформування фінансової системи Україні.

Логістизація банківської діяльності є процесом послідовного впровадження прийомів, методів і методик, що відносяться до логістичної науки, і може одночасно розглядатися як комплексна технологічна і управлінська інновація, впровадження якої в реальну банківську практику слід вважати необхідним чинником. Такий підхід обумовлений тим, що українські банки намагаються не тільки збільшити число клієнтів, але і розширити спектр послуг, що надаються, не знижуючи при цьому прибутковість операцій. Комплексний науковий підхід до рішення подібних задач обумовлений необхідністю розгляду потоків, рух яких вимагає адекватних методів регулювання з погляду банківської логістики. При цьому слід представити циркуляцію фінансових потоків як специфічне переміщення грошових коштів, що є таким різновидом майна як товари, роботи, послуги.

Розглядаючи з логістичних позицій потокові процеси, характерні для банківської діяльності, можна виділити два контури, в межах яких відбувається рух грошових мас: внутрішній, охоплюючий банк, його структурні підрозділи, а також відділення і філіальну мережу; і зовнішній, включаючий клієнтів, партнерів, учасників валютного і фондового ринку.

До недавнього часу більшість фахівців у галузі логістики розглядали рух фінансових коштів лише як потоки, обслуговуючі переміщення матеріальних ресурсів. Проте проведений аналіз показує, що їх рух підкоряється в своїй масі тим же законам, що і рух товарів, а це, у свою чергу, підтверджує можливість застосування логістичного інструментарію в банківській діяльності. Причому практично всі види банківських операцій можуть бути віднесені до тієї області діяльності, де використання згаданого інструментарію є обов'язковою умовою підвищення ефективності функціонування банків, що і обумовлює необхідність виділення нового напрямку в логістичній концепції - "банківської логістики".[1]

З практичної точки зору впровадження методів логістики в банківську практику вимагає планомірного і послідовного здійснення комплексу економічних, технічних, організаційно-правових заходів довготривалого і поточного характеру по проектуванню, створенню, забезпеченню раціонального функціонування системи регулювання потокових процесів. Розумне поєднання цих двох напрямів дозволить виробити найкращу стратегію розвитку, як окремого банку, так і банківської системи в цілому. Розгляд потокових процесів банку з логістичних позицій зробив необхідним проведення аналізу змісту, особливостей і характеристик системи, в якій вони обертаються, тобто - банківської логістичної системи. Банківська логістична система може бути визначена як сукупність взаємоупорядкованих елементів, розташованих з погляду ієрархії управління по вертикальних і горизонтальних лініях, які в результаті використання прийомів і методів логістики забезпечують реалізацію функцій і завдань банку з найбільшим економічним ефектом, і перетворює кредитний інститут на організацію білш високим рівнем управління. Цій системі притамані практично всі властивості логістичних систем матеріальної економіки, зокрема, мінливість, складність, ієрархічність, адаптивність, цілісність, стійкість, структурованість, цілеспрямованість.[4]

Особливості логістизації різних видів банківської діяльності можуть бути, зрештою, визначені і охарактеризовані тільки в процесі розробки і впровадження практичних заходів щодо регулювання фінансових, товарних, інформаційних потоків банку. Проте вже сьогодні аналіз вищезгаданих потоків дозволяє виявити логістичну природу банківської діяльності. Грошові кошти розглядаються в динаміці як потік майна, який по цілому ряду ознак можна вважати матеріальним, але обов'язково з урахуванням специфіки банківської діяльності. Підприємство, зване банком, можна одночасно розглядати з логістичних позиції як об'єкт господарювання, все різноманіття форм діяльності в якому базується на головному потоці - грошовому. Решта операцій (розрахунково-касове обслуговування, послуги інкасації і ін.) пов'язана з тим, що потоки валют, цінних паперів, інформації т.д. є тією або іншою формою прямого або непрямого руху грошової маси.

Проведений аналіз різних напрямів діяльності банків з урахуванням передового американського, європейського і японського досвіду дає підставу стверджувати, що всі вони можуть бути умовно диференційовані на дві великі групи: - види діяльності, які пов'язані з грошовими потоками, обслуговуючими рух товарних потоків; - види діяльності, основу яких складають самостійні грошові потоки, безпосередньо не пов'язані з процесом руху товарів, робіт, послуг. Така класифікація доцільна, перш за все, тому, що грошові потоки першої групи вже сьогодні можуть регулюватися з використанням наявного інструментарію логістики. Йдеться про операції банку, які, по-перше, здійснюються при обслуговуванні специфічного по-своєму змісту і характеру руху товарного потоку (торгівля золотом, зберігання ціностей, інкасація); по-друге, види діяльності, що мають мету обслуговування потоку товарів, робіт, послуг і створення умов для прискорення руху і підвищення надійності грошового потоку (такі як факторинг, лізинг).[3]