Сторінка
2
У більшості західних банків, для того, щоб грошовий потік був раціонально регульованим, розробляються логістичні за своєю природою програми ефективного використання наявних засобів. Серед них слід виділити кредитні і інвестиційні програми, які в свою чергу обумовлюють напрям грошей на пряме фінансування і проведення спекулятивних або стратегічних операцій на фондовому ринку. Серед такого роду стратегічних операцій можна виділити придбання комерційним банком акцій іншого банку або підприємства, що у ряді випадків приводить до створення фінансово-промислової групи (ФПГ). В процесі функціонування ФПГ, крім руху потоків специфічного товару - грошей, змінюється маршрутизація, збільшується масштабність і швидкість обороту товарів в матеріальній формі. За допомогою фінансування банками виробничої діяльності створюються реальні матеріальні цінності, процес руху яких і вивчає універсальна теорія логістики. Централізоване управління потоковими процесами у ФПГ дозволяє виявити переваги і деякі недоліки даного виду об'єднання господарських суб'єктів. Участь у ФПГ фінансово-кредитних організацій дозволяє фінансувати оновлення виробничих потужностей, нарощувати темпи випуску конкурентоздатної продукції і ін., що в свою чергу є могутнім чинником взаємних вигод, як для банку, так і для інших учасників. В процесі такої взаємовигідної співпраці банкам доводиться вирішувати проблеми маршрутизації грошей, дотримання оптимальних пропорцій між частиною капіталу, направленою у виробництво, і частиною, що направляється на фінансовий ринок.[5]
Роль банку як ланки, що регулює і направляє потоки, наочно демонструє логістичну природу процесів, що відбуваються усередині складної системи, званої ФПГ. Банк, що дотримується тієї або іншої стратегії, може і повинен активно впливати не тільки на масштабність, наповнюваність і швидкість руху потоків, а також на їх вектори і маршрути усередині системи, але і прагне оптимізувати цей рух, що зрештою і повинно слугувати досягненню мети і завдань, що стоять перед ФПГ. Комплексний багаторівневий характер потоків, регулювання яких є предметом банківської логістики, полягає в тому, що в їх складі можна виділити, по-перше, потоки, що відносяться лише до діяльності фінансових інститутів; по-друге, ті, які по своєму натурально-речовинному змісту, характеру регулювання, формам циркуляції можуть бути віднесені до специфічних видів товарного обороту. Йдеться про циркуляцію на державному і міжнародному рівнях такого специфічного товару, яким є дорогоцінні метали; золото, срібло, платина.
За процедурою операція комерційного банку по купівлі-продажу дорогоцінних металів практично не відрізняється від операції на товарному ринку. Банку, як і будь-якій іншій комерційній організації, доводиться вирішувати (тільки в складніших і дорожчих за умовами забезпечення безпеки умовах) питання транспортування, зберігання цінностей, а також їх подальшої реалізації. Криміногенна ситуація в країні, широкий потенціал технічних можливостей для різного роду маніпуляцій із злитками золота дають підстави припустити, що в умовах України переважними є такі маршрути, при яких, в результаті операцій по зміні власника, дорогоцінні метали не міняють свого постійного місцезнаходження, залишаючись в сертифікованих сховищах Державної скарбниці Національного Банку України, комерційних банків. Саме в цьому випадку можлива побудова ефективних схем використання документів, підтверджуючих факт володіння власністю у вигляді дорогоцінних металів для широкого кола комерційних операцій.
Стратегія банку при виборі об'єктів інвестування серед інструментів фондового ринку, а також тактика управління портфелем по своєму логістичному і економічному змісту є ні що інше, як процес маршрутизації закумульованих інвестиційних потоків. [2]
Резюмуючи вищезазначане, можна стверджувати, що всю сукупність дій будь-якого банку по здійсненню активних і пасивних операцій можна розглядати як сукупність логістичних заходів щодо регулювання грошових потоків, основна мета яких полягає в досягненні ефективного використання капіталу, в реалізації інтересів самого банку, його клієнтів, ФПГ (у разі входження банку в таку) при обов'язковому дотриманні інтересів держави і суспільства.
Дослідження широкого кола прикладних аспектів застосування прийомів і методів логістики в банківській діяльності дозволило визначити перелік першочергових завдань банку і напрямів його діяльності. Проведений аналіз показав, що, перш за все, необхідно використовувати методи логістичного інструментарію при виконанні такої банківської операції як інкасаторські перевезення, зберігання ціностей, обробка ціностей, та інш.
Література:
1. Альбеков А. У., Федько В. П., Митько О. А. Логистика коммерции. — Ростов на Дону: Феникс, 2001.
2. Кальченко А. Г. Логістика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.
3. Сток Д.Р., Ламберт Д.М. «Стратегическое управление логистикой» М.: ИНФРА-М, 2005.
4. Уотерс Д. «Логистика. Управление цепью поставок»: Пер. с англ. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
5. Міжнародна конференція з готівкового грошового обігу Currency Conference www.currencyconference.com.
1 2
Інші реферати на тему «Банківська справа»:
Основні правила обліку операцій на поточних рахунках, вкладах і депозитах фізичних осіб
Український ринок карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб, визначення основних проблем, що склалися та шляхів їх вирішення, аналіз перспектив розвитку
Механізм формування власного капіталу банку та шляхи його вдосконалення
Роль та значення економiчного аналiзу дiяльностi банку в умовах ринковоъї економiки
Розвиток карткових платіжних систем в Україні