Сторінка
9

Аналіз рентабельності банка

Рентабельність і прибутковість банку залежить насамперед від оптимальної структури його балансу в частині активів і пасивів та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важли­вими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допу­стимої процентної маржі, виявлення тенденцій у дохід­ності кредитних операцій, планування мінімальної дохід­ної маржі для прогнозування орієнтовного рівня відсотків за активними і пасивними операціями. Прибутковість бан­ківської діяльності залежить також від підтримки лік­відності, управління банківськими ризиками та їх міні­мізації.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є дохід на активи та дохід на капітал.

Дохід на активи =

За допомогою цього коефіцієнта визначають рівень рен­табельності сукупних активів. Він застосовується при порівнянні прибутковості різних банків. Мінімальне зна­чення коефіцієнта — 0.75%, нормативне значення верхньої межі — 1.5%.

Фактори, які впливають на показник рентабельності ак­тивів, пов'язані зі змістом чисельника і знаменника, тобто він змінюється під впливом динаміки абсолютної величини при­бутку та активів. Його зменшення може бути викликане ви­щими темпами зростання активів порівняно з темпами зро­стання чистого прибутку або ж зі зменшенням прибутку при незмінних активах чи їх збільшенні.

Для аналізованого банку цей показник становить наступні значення: 2005 – 2,01%; 2004 – 1,73%; 2005 – 1,98%. Як бачимо ці показники є дещо вищими за нормативне значення, що пояснюється вищими темпами зростання прибутку ніж активів.

У свою чергу, на прибуток впливають такі фактори, як співвідношення темпів зростання доходів і витрат, рівня процентних ставок і комісії; обсяг окремих банківських по­слуг; питома вага активів, які приносять дохід, у сукупних активах; своєчасність погашення процентних платежів позичальниками; частка ризикових активів, вартість ресурсів тощо.

Незначний вплив доходу на активи може бути результа­том консервативної кредитної та інвестиційної політики, а також наслідком великих витрат. Високе значення прибут­ку на активи (що прослідковується в нашому випадку) досягається за ефективної діяльності банку і ве­ликих ставок доходу від активів. В останньому випадку банк, можливо, несе значний ризик. Та цілком вірогідно й те, що він вдало оперує своїми активами, хоча при цьому потенційно не виключені чималі втрати.

Наступним показником, як відзначалося вище, є дохід на капітал.

Дохід на капітал =

Цей показник дає змогу визначити ефективність викори­стання коштів власників комерційного банку. Його оптималь­не значення — 10—20%.

У нашому аналізі дохідність капіталу дорівнює: 2005 – 52,9%; 2004 – 33,54%; 2005 – 13,36%. Як бачимо йде поступове зменшення цього показника і в 2005 році спостерігається його мінімальне значення, проте воно відповідає нормативному отже, капітал засновників банк використо­вує досить ефективно.

Аналіз чистого спреду пов'язаний із процентною політи­кою банку, яка відображається у динаміці процентних ста­вок за активними й пасивними операціями. У попередніх розділах ми розповідали, як розраховуються середні про­центні ставки за наданими кредитами та зобов'язаннями. Мінімізувати процентний ризик дасть змогу узгоджена про­центна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред.

Чистий спред =

Інакше кажучи, чистий спред — це різниця між процент­ними ставками отриманими і сплаченими. За його допомо­гою визначається необхідна мінімальна різниця між ставка­ми за активними й пасивними операціями, яка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімаль­не значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше 1.25%.

Чистий спред дорівнює : 2005 – 1,20%; 2004 – 1,28%; 2005 – 1,22%

Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибу­ток, проте її ефективність невисока, що ми і бачили в попередніх аналізах.

Цей коефіцієнт повинен враховувати лише активи і паси­ви, до яких застосовуються процентні ставки. Саме у такий спосіб уникають впливу безпроцентних депозитів до запитан­ня, капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті от­римані проценти, а відтак — на прибутки банку. Коли про­центна ставка не має впливу на прибуток банку, досягається глибше розуміння джерел прибутку банку та наслідків враз­ливості надходжень.

Аналізуючи чисту процентну маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ри­зиків, у тому числі інфляційного, створення прибутку, по­криття договірних угод. Розраховують її за формулою:

Чиста процентна маржа (%) =

Цей коефіцієнт допомагає з'ясувати, чи може банк дава­ти прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсо­ток до середніх загальних активів. Оптимальним значенням даного показника є 4.5%.

Зменшення процентної маржі сигналізує про загрозу бан­крутства. Основними причинами зменшення процентної маржі є зниження процентних ставок за кредитними опе­раціями; подорожчання ресурсів; скорочення питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі; хибна процентна політика банку.