Сторінка
3

Аналіз рентабельності банка

· остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначен­ня ефективності роботи комерційного банку у звітний період, виявлення резервів підвищення дохідності:

· перспективний аналіз, що застосовується для прогнозу­вання очікуваних результатів у майбутньому періоді, вибо­ру нових видів операцій та визначення внутрібанківської політики.

Залежно від об'єкта аналіз поділяється на шість видів:

- функціональний аналіз дає змогу з'ясувати спеціалізацію, місце установи в системі розподілу банківських послуг, фор­ми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами систе­ми, а також допомагає оцінити ефективність і доцільність функцій, які виконує банк. Такий аналіз здійснюється на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів де­позитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у загаль­ному обсязі ресурсів і вкладень.

Мета функціонального аналізу — виявити можливості щодо підвищення прибутку ' від банківських операцій та їх ліквідність, її досягають, відмовляючись від неефективних та обираючи прогресивні шляхи виконання потрібних операцій;

- структурний аналіз здійснюється за видами банківських і операцій. Базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих статей відображають зміни питомої ваги ак­тивів чи пасивів та прибутків або збитків віл окремих операцій банку;

- операційно-вартісний аналіз розгортає масштабну карти­ну становища банку при визначенні його дохідності, допомагає точніше оцінити вартість конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу з'ясувати значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку, розробити основні напрями депозитно-позикової політики щодо конкретних контрагентів із метою максимізації доходу:

- рейтинговий аналіз має виняткове значення для комплексної оцінки фінансового стану комерційних банків і порівняння їх між собою. Рейтинг визначають на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних категорій.

Експертна оцінка ґрунтується на досвіді і кваліфікації і фахівців, які. використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й кількісні параметри.

Бухгалтерська оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників.

Факторний аналіз покликаний з'ясувати вплив окремих чинників на показники фінансового стану банку, виявити йо­го сильні і слабкі сторони, зорієнтувати, як найповніше ви­користовувати внутрішні резерви, приймати правильні управлінські рішення та розробляти ефективну стратегію розвитку. В практиці факторного аналізу застосовують ме­тоди ланцюгових підстановок і пайової участі:

Макроекономічний аналіз дає змогу визначити масштаби активно-пасивних операцій та обсяг банківського прибутку, а також рівень участі комерційного банку чи групи банків у форсуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів. Як правило, його проводить центральний банк.

Порівняльний аналіз діяльності банку. Порівнюючи велику кількість показників банку за певний проміжок часу або кількох банків, можна об'єктивно оцінити фінансовий стан установи. Дані порівняльного аналізу до­помагають простежити діяльність банку в динаміці, а також спрогнозувати його фінансовий стан на майбутнє.

При порівняльному аналізі застосовуються три види вихідних даних із числа тих, які вивчають, аналізуючи фінан­совий стан банків, а саме:

· індивідуальні показники діяльності банку;

· середні показники по групі банків, до якої входить ус­танова, що аналізується (або відхилення від середніх по групі);

· місце установи серед банків зазначеної групи за кожним показником.

Такий вид аналізу дає можливість банку:

· порівняти власні показники із середніми показниками своєї групи банків;

· визначити своє місце серед банків групи;

· оцінити власну діяльність у тій чи іншій галузі на рин­ку банківських послуг;

· прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших економічних обставин.

Для порівняльного аналізу діяльності банку пропонується зведений звіт банку. Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз слід проводити за такими часовими вимірами:

· за 5 робочих днів — тижневий;

· за 4 (5) тижнів — місячний;

· за 3 місяці — квартальний;

· за 6 місяців — піврічний;

· за 12 місяців — річний;

· за кілька років — аналіз розвитку банку.

Така система аналізу дає змогу робити прогнозні розрахун­ки щодо діяльності банку у майбутньому.

Етапи проведення аналізу

Хоча напрями та критерії, за якими аналізується робота банку, досить різноманітні, технологія проведення аналізу єдина і передбачає такі етапи:

- попередній;

- аналітичний;

- заключний (інтерпретаційний).

На попередньому етапі звітність готують до подальшої аналітичної роботи: оцінюють правильність її складання і ступінь достовірності отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву балансу, звіту про прибутки і збитки, складають аналітичні таблиці та відбирають певні показни­ки. Потім на основі опрацьованої первинної інформації від­бирають абсолютні й відносні показники, які характеризу­ють ту чи іншу сторону діяльності банку, і визначають поря­док їх розрахунку. Зрештою, всі показники групують в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень.

На аналітичному етапі визначають вид та необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні розрахунки.