Сторінка
1

Порядок реєстрації комерційного банку

Комерційні банки в Україні створюються з дозволу Національного банку України. Вони мають бути зареєстровані в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" суб'єкти підприємницької діяльності без їх реєстрації в НБУ не мають права використовувати у своїх назвах термін "банк" і похідні від нього словосполучення.

Засновниками комерційного банку можуть бути вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів та їхніх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок, партій, громадських фондів, а також окремих категорій громадян. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про підприємництво" у створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, держнотаріату, а також посадові особи органів державної влади та управління.

Статутний фонд комерційного банку згідно зі ст. 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і з положенням Національного банку України "Про порядок створення і реєстрації комерційних банків" формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі. Для формування статутного фонду забороняється використовувати бюджетні кошти та кошти, отримані у кредит. Внески засновників банку до статутного фонду мають здійснюватися лише в національній валюті. Внески іноземних засновників конвертуються в національну валюту України за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчого договору.

Розмір статутного фонду визначається засновниками банку, але він не може бути менший за нормативні вимоги Національного банку України. Згідно з інструкцією НБУ "Про порядок створення і реєстрації комерційних банків" з 1 січня 1998 р. мінімальний рівень статутного фонду комерційного банку, створеного з участю національного капіталу, має відповідати сумі, еквівалентній 1 млн евро. Якщо банк створюється з участю іноземного капіталу, частка якого не перевищує 50 % статутного фонду, то величина останнього не може бути нижчою за суму, еквівалентну 5 млн евро. Якщо частка іноземного капіталу становить 50 % і більше, мінімальний статутний фонд має бути не менший від суми, еквівалентної 10 млн евро.

Для формування статутного фонду в регіональному управлінні НБУ за місцем створення комерційного банку відкривається поточний рахунок, на який кожен засновник спрямовує визначену установчими документами частку статутного фонду. Підставою для відкриття такого рахунка є:

• заява про відкриття рахунка за підписом одного із засновників, якому загальними зборами доручено оформлення документів з організації товариства;

• копія нотаріально засвідченого установчого договору.

Кошти на поточний рахунок, відкритий для формування статутного фонду, юридичні особи можуть спрямовувати тільки переказуванням їх з поточних рахунків. Фізичні особи власну частку у статутному фонді формують як через безготівкові перерахування зі своїх поточних і депозитних рахунків до запитання, так і безпосередньо готівкою.

До моменту подання до НБУ необхідного для реєстрації пакета документів на цьому рахунку має бути сума коштів, зазначена в установчому договорі, але не нижча від рівня мінімальних вимог НБУ до статутних фондів комерційних банків.

Для реєстрації орган управління банку в двотижневий термін після аудиторської перевірки фінансового стану засновників подає до регіонального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

1) заяву про реєстрацію банку;

2) установчий договір;

3) статут банку;

4) протокол установчих зборів;

5) економічне обґрунтування та опис мети створення банку;

6) висновок аудиторської організації;

7) бухгалтерську та фінансову звітність засновників;

8) відомості про наявність професійно придатних перших керівних осіб банку;

9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію;

10) копію звіту про проведення відкритої підписки акції;

11) документ, що підтверджує наявність приміщення;

12) установчі документи акціонерів (учасників) банку.

Заява про реєстрацію банку подається за підписом особи, уповноваженої установчими зборами (зборами учасників) укладати угоди та здійснювати інші дії від імені засновників.

Установчий договір має містити інформацію про вид товариства та мету його діяльності; про склад засновників і особу, уповноважену підписувати документи й здійснювати інші дії від їхнього імені; про розмір, порядок і термін формування статутного фонду; про порядок розподілу прибутку та покриття збитків банку. Крім того, цей документ має передбачати відповідальність сторін за взяті на себе зобов'язання і порядок вирішення спорів, що можуть між ними виникнути, а також порядок внесення змін до установчих документів і порядок реорганізації та ліквідації банку.

Установчий договір підписують засновники банку. Якщо засновником є юридична особа, то підпис керівника — суб'єкта господарювання — засвідчується печаткою. Підпис фізичної особи — засновника банку — засвідчується нотаріально.

Статут банку має відповідати вимогам Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства". У ньому визначаються:

• повна та скорочена назви банку, його місцезнаходження;

• положення про те, що банк є юридичною особою, набуває такого статусу з моменту реєстрації в НБУ, виконує вимоги нормативних актів НБУ, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп'ютеризації, подає до НБУ звітність та іншу інформацію в установлених ним формах, обсягах та у визначені терміни;

• відомості про засновників банку та їхню частку в статутному фонді банку;

• положення про органи управління банком, їх структуру, порядок утворення, повноваження та порядок прийняття рішень;

• розмір, порядок та термін формування статутного фонду банку, порядок його збільшення чи зменшення;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Банківська справа»: