Сторінка
3

Селенографія. Рельєф Місяця, грунт

Моря є більш молодими утвореннями і являють собою базальтові рівнини. Вони містять близько 1% маси кори. Моря багаті на оксид феруму, деякі — на оксид титану.

У складі місячних порід міститься близька до земної кількість магнію, алюмінію, кальцію, силіцію. Калій, натрій і хлор складають значно меншу частину в порівнянні із Землею. Заліза на Місяці міститься близько 10%.

Внутрішня будова Місяця

Будова Місяця моделюється, виходячи з даних місячної сейсмології, і враховує швидкість проходження й поширення сейсмічних хвиль. За розподілом зон швидкостей отриманий профіль структури Місяця.

Зовнішній шар — кора — має неоднорідну товщину, що в середньому складає близько 50 км. Кілька сотень метрів тягнеться шар кори, сформований реголітом, а нижче розташований шар, що утворився в результаті часткового плавлення мантії.

Наступний шар — це верхня мантія Місяця. Вона простягається від основи кори всередину приблизно на 500 км.

Середня мантія — шар, розташований на глибині від 500 до 1000 км. Це область найбільш давніх шарів Місяця, що не зазнавали розплавлювання. За швидкостями сейсмічних хвиль середня мантія повинна складатися з олівінів, що включають до 85% форстериту, і невеликої кількості піроксенів.

Нижня мантія розташована на глибинах понад 1000 км. Спостереження поширення сейсмічних хвиль дозволяють припустити, що ще глибше розташована область, аналогічна до земної астеносфери (перехід від мантії до ядра). Деякі дані свідчать про те, що Місяць може мати залізне ядро радіусом до 360 км.