Сторінка
2

Астрономія в стародавності

Після повернення з Італії Копернік оселився у Вармії - спочатку в місті Лицбарке, потім у Фромборке, Діяльність його була надзвичайно різноманітно. Він приймав саму активну участь у керуванні областю: відав її фінансовими, господарськими й іншими справами. У той же час Коперник невпинно міркував над щирим пристроєм сонячної системи і поступово прийшов до свого великого відкриття.

Що ж укладає в собі книга Коперника “ Про обертання небесних сфер” і чому вона нанесла такий нищівний удар по системі птолемея, що із усіма вадами трималася чотирнадцять століть під заступництвом всесильної в ту епоху церковної влади? У цій книзі Микола Коперник затверджував, що Земля й інші планети - супутники сонця. Він показав, що саме рух Землі навколо сонця і її добовим обертанням навколо своєї осі порозумівається видимий рух Сонця, дивна заплутаність у русі планет і видиме обертання небесного зводу.

Геніально просто Коперник пояснював, що ми сприймаємо рух далеких небесних тіл так само, як і переміщення різних предметів на Землі, коли самі знаходимося в русі.

Ми сковзаємо в човні по спокійно поточній ріці, і нам здається, що човен і ми в ній нерухомі, а берега “пливуть” у зворотному напрямку. Точно так само нам тільки здається, що Сонце рухається навколо Землі. А насправді Земля з усім , що на ній знаходиться, рухається навколо Сонця і протягом року робить повний оборот по своїй орбіті.

І точно так само, коли Земля у своєму русі навколо Сонця обганяє іншу планету, нам здається, що планета рухається назад, описуючи петлю на небі. У дійсності планети рухаються навколо Сонця по орбітах правильної, хоча і не ідеально кругової форми , не роблячи ніяких петель. Коперник, як і давньогрецькі вчені, що орбіти, по яких рухаються планети, можуть бути тільки круговими.

Через три чверті століття німецький астроном Іоганн Кеплер, продовжувач справи Коперніка, довів, що орбіти всіх планет являють собою витягнуті окружності - еліпси.

Зірки Копернік вважав нерухомими. Прихильники Птолемея наполягали на нерухомості Землі, затверджували, що якби Земля рухалася в просторі, то при спостереженні неба в різний час нам повинно було б здаватися, що зірки зміщаються, змінюють своє положення на небі. Але таких зсувів зірок за багато століть не помітив жоден астроном. Саме в цьому прихильники навчання Птолемея хотіли бачити доказ нерухомості Землі.

Однак Копернік затверджував, що зірки знаходяться на неймовірно величезних відстанях. Тому незначні зсуви їх не могли бути замічені. Дійсно, відстані від нас навіть до найближчих зірок виявилися настільки великими, що ще через три століття після Коперніка вони піддавалися точному визначенню. Тільки в 1837 р. російський астроном Василь Якович Струве поклав початок точному визначенню відстаней до зірок.

Зрозуміло, яке приголомшливе враження повинне була зробити книга, у якій Копернік пояснив світ, не зважаючи на релігію і навіть відкидаючи всякий авторитет церкви в справах науки. Діячі церкви не відразу зрозуміли, який удар по релігії наносить наукова праця Коперніка, у якому він звів Землю на положення однієї з планет. Деякої час книга вільно поширювався серед учених. Пройшло не багато років, і революційне значення великої книги проявилося

повною мірою. Висунулися інші великі вчені - продовжувачі справи Коперніка. Вони розвивали і поширювали ідею нескінченності Всесвіт, у якій Земля - як би піщина, а світів - незліченна безліч. З цього часу церква початку запекле переслідування прихильників навчання Коперніка.

Нове навчання про сонячну систему -геліоцентричне- затверджувалося в найжорстокішій боротьбі з релігією. Навчання Коперніка підривало самі основи релігійного світогляду і відкривало широкий шлях до матеріалістичного, справді науковому пізнанню явищ природи.

В другій половині 16 століття навчання Коперніка знайшло своїх прихильників серед передових учених різних країн. Висунулися і такі вчені, що не тільки пропогандували навчання Коперніка, але поглиблювали і розширювали його.

Копернік думав, що Всесвіт обмежений сферою нерухомих зірок, що розташовані на неймовірно величезних, але все-таки кінцевих відстанях від нас і від Сонця. У навчанні Коперніка затверджувалася величезність Всесвіту і нескінченність її. Копернік також вперше в астрономії не тільки дав правильну схему будівлі Сонячної системи, але і визначив відносні відстані планет від сонця й обчислив період їхнього звертання довкола нього.

Становлення геліоцентричного миробачення.

Навчання Коперніка було визнано не відразу. Ми знаємо : що по вироку інквізиції в 1600 році був спалений у Римі видатний італійський філософ, послідовник Коперніка Джордано Бруно (1548-1600). Бруно, розвиваючи навчання Коперніка, затверджував, що у Вселеної немає і не може бути центра, що Сонце - це тільки центр Сонячної системи. Він також висловлював геніальний здогад про те, що зірки - такі ж сонця, як наше, причому навколо незліченних зірок рухаються планети, на багатьох з який існує розумне життя. Ні катування, ні багаття інквізиції не зломили волю Джордано Бруно, не змусили його відректися від нового навчання.

У 1609 році Галілео Галілей (1564-1642) уперше направив на небо телескоп і зробили відкриття, що наочно підтверджують відкриття Коперніка. На Місяці він побачив гори. Виходить, поверхня Місяця в якомусь ступені подібна з земний і не існує принципового розходження між “земним” і “небесним”. Галілей відкрив чотири супутників Юпітера. Їхній рух навколо Юпітера спростувало помилкове представлення про те, що тільки Земля може бути центром небесних тел. Галілей знайшов, що Венера, подібно Місяцю, змінює свої фази. Отже, Венера - кулясте тіло, що світить відбитим сонячним світлом. Вивчаючи особливості зміни виду Венери, Галілей зробив правильний висновок про те, що вона рухається не навколо Землі, а навколо Сонця. НА Сонце, що уособлювало “небесну чистоту”, Галілей відкрив плями і, спостерігаючи за ними, установив, що Сонце обертається навколо своєї осі. Виходить, різним небесним тілам, наприклад Сонцю, присутнє осьове обертання. Нарешті, він знайшов, що Млечный шлях - це безліч слабких зірок, не помітних неозброєним оком. Отже, Всесвіт значно грандіозніше, ніж думали раніш, і вкрай наївно було припускати, що вона за добу робить повний оборот навколо маленької Землі.