Сторінка
2
В печері Одаїв ХVІ (Вертикальна), розташованій за 2,15 км на північний захід від села, в урочищі Городище знайдено уламки ліпного посуду із шнуровим орнаментом, крем’яні вироби та кістки тварин .
Матеріали раннього залізного віку (гальштатська культура) знайдені на площадці перед гротом Монаха в урочищі Городище (Одаїв ХІІ), за 1,8 км на північний захід від села, в печері Стрімка (Одаїв ХІV), за 2,05 км на північний захід від села, в печері Дальній (Одаїв ХV), в її ближній галереї. А в печері Одаїв ХVІІІ під час розкопок виявлено розрізнені скелети людей, а також трупопокладення з бронзовим ножем, крем’яними та кістяними виробами, керамічними посудинами, кістками тварин. Цей комплекс, що, очевидно, представляє залишки могильника, віднесено до голіградської групи фракійського гальштату.
Знахідки із печери Стрімка (Одаїв ХІV) і Вертикальна (Одаїв ХVІ) продатовані Х-ХІІ ст. Найбільш вірогідно, що ці порожнини слугували схованками для жителів синхронного городища, яке розташоване поряд. Печера Одаїв ХІІ (грот Монаха) дослідниками ототожнена як притулок монахів-василіан. У печерах Одаїв ХІІІ (грот Верхній, за 1,9 км на північний захід від села), Одаїв ХІV (печера Стрімка), Одаїв ХVІІ (Безіменна, за 2,2 км на північний захід від села), очевидно, переховувалися й учасники національно-визвольних змагань середини ХХ ст.
Крім печерних пам’яток, поблизу села Одаїв археологами знайдено п’ятнадцять пунктів з матеріалами різних епох від верхнього палеоліту до Київської Русі.
Особливістю польових археологічних досліджень було те, що вони проводились одночасно двома загонами, -"наземним" і "підземним". У ході розвідкових робіт визначено місце розташування багатошарового поселення Одаїв II на пагорбі біля присілка Думка, в місцевості Городище. Було закладено декілька розвідкових розкопів (шурфів) на гребені та південному схилі пагорба. Це дозволило локалізувати залишки глинобитного майданчика трипільського житла. На цьому місці було закладено розкоп площею близько 60 кв.м. У першому і частково другому пласті (глибина – до 0,4 м) знайдено епохи бронзи – фрагменти ліпного керамічного посуду з домішкою товченого кременю (табл. 2), кремяні і кістяні вироби, кістки свійських тварин. Керамічний посуд за своїми основними рисами (формою, складом глиняного тіста) попередньо можна віднести до культури Ноа, пам’ятки якої на корінній території існували від середини ХІV до другої половини ХІІ ст. Найближча аналогічна памятка Острівець датована кінцем ХІІ ст.
В розкопі на глибині 0,20-0,60 м знайдено фрагменти керамічного посуду, крем’яні вироби і залишки глинобитного житла трипільської культури. Вдалося з’ясувати, що житло своєю довгою віссю було зорієнтоване по лінії північний схід – південний захід, таким чином його довгі стіни непогано освітлювалися променями сонця. Хоча житло і було розташоване на досить значному схилі, проте його мешканці, очевидно, зрівняли поверхню пагорбу і вивели горизонтальну долівку житла. Встановлено, що житло мало стіни стовпово-тинної конструкції, які були вимащені глиною. Підлога була створена на основі дерев’яних колод, які були викладені поперек житла. Поверхня колод була вкрита доволі товстим шаром глини, яка мала досить велику кількість рослинних домішок (соломи, полови тощо). Мабуть, дерев’яні перекриття стелі житла були також вимащені глиною. Частина архітектурних площин досліджуваного житла, очевидно, була підмащена шаром глини з домішкою крейди або вапна, тому вони, серед інших частин, які мають червоне (цегляне) забарвлення, відрізняються майже білим, з сіруватими відтінками, кольором. Найбільш випаленою частиною майданчика була його південна сторона, де, можливо, знаходилася пічка. На наявність такого ж об’єкта натякає і масив плитчастої обмазки біля північної стінки цього житла. Не виключається можливість двоярусності цього житла. Керамічний посуд (табл.1), зібраний на площі глинобитного майданчика, належить до заліщицької групи етапу В-І-В-ІІ трипільської культури. Найближчі аналоги йому відомі на поселеннях Більшівці, Хомяківка І, Заліщики на Тернопільщині. У нижніх нашаруваннях пам’ятки знайдені крем’яні патинізовані вироби часів верхнього палеоліту.
"Підземним" або точніше "печерним" загоном обстежені пам'ятки нашої історії, практично, від найдавніших часів до сьогодення. Так, в печері Думка (Одаїв XI) відзначено сліди перебування людини в добу палеоліту, про що свідчать залишки вогнищ, кам'яні знаряддя праці та кістки північного оленя. Вік поселення – близько 20 тисяч років. Знахідки датовані добою енеоліту (трипільська культура й культура шнурової кераміки), раннього заліза (культура голіградської групи фракійського гальштату) та княжої доби віднайдені в інших печерних порожнинах, Одаїв ХІІ-ХVIII.
Спільними зусиллями загонів на городі жителя присілка Думка Петра Грицака відкрито поселення доби мезоліту Одаїв XXI, вік якого 10-8 тисяч років. Тут знайдено 136 кам'яних виробів. Із знарядь відзначимо ножі, скребки, різці, наконечники стріл. В цей час крем'яна сировина, очевидно, цінувалась на рівні дорогоцінних металів. Про такий паритет свідчать етнографічні спостереження за деякими сучасними племенами Америки, Африки та Азії.
Завантажити реферат