Сторінка
2
З отриманням статусу підприємця громадянин може мати і статус роботодавця — суб'єкта трудового права. Підприємництво може здійснюватись у двох формах:
1) самим власником майна;
2) суб'єктом, що управляє майном власника.
Відносини підприємця з управляючим регулюються договором. Трудова правосуб'єктність працюючих власників регулюється цивільним і трудовим правом України.
Основні трудові (статутні) права працівників закріплені в Конституції України, у ст. 2 КЗпП. Основні обов'язки працівників визначені у ст. 139 КЗпП. До статутних прав та обов'язків працівника, що характеризують громадян як суб'єктів трудового права, належать такі (рис. 4.6).
Зазначені права та обов'язки, будучи статутними, стосуються всіх працівників — суб'єктів трудового права, але правовий статус працівника має свої особливості залежно від виду трудового договору.
Права й обов'язки роботодавця у трудових відносинах з працівником здійснюються, як правило, керівником організації (директором, виконавчим директором, президентом та ін.). Він діє відповідно до законодавства про працю, інших нормативно-правових актів, установчих документів та укладеного з працівником договору.
Гарантії суб'єктивних прав. Гарантії трудових прав подано на рис. 4.7.
Характерною особливістю юридичних гарантій трудових прав працівника є участь трудових колективів і виборних профспілкових органів у їх реалізації.
Значення гарантій трудових прав працівників показано на рис. 4.8.
Норми, що регулюють діяльність служби зайнятості, пов’язані з працевлаштуванням працівників, належать до типових гарантій реалізації права на працю. Гарантійну функцію охорони трудових прав виконують і норми, які регулюють можливість працівників захистити трудові права, звернувшись в органи, що вирішують трудові спори.
Відповідальність за належне виконання своїх обов’язків. На практиці відповідальність суб’єктів трудового права виявляється у позитивній та ретроспективній (негативній) відповідальності.
Позитивна відповідальність — це відповідальність за належне виконання суб’єктом своїх зобов’язань нині і в майбутньому.
Негативна відповідальність — відповідальність за вже вчинене, не сумлінне виконання суб’єктом своїх зобов’язань. Негативна відповідальність полягає в тому, що суб’єкт трудового права — громадянин за порушення своїх обов’язків зобов’язаний нести тягар невигідних для нього наслідків, визначених правовими нормами.
Юридична відповідальність працівника як суб’єкта трудового права за трудове правопорушення може бути дисциплінарною, матеріальною, а для деяких категорій посадових осіб — адміністративною (штраф).
Роботодавці та організації роботодавців як суб’єкти трудового права
Організації створюються на базі різних форм власності і виступають, як правило, в якості суб’єктів трудового права.
У трудовому праві термін “роботодавець” означає організацію, яка на ринку праці є суб’єктом, що пропонує роботу й організовує працю працівників. Як суб’єкт трудового права роботодавець — це переважно юридична особа, котра укладає трудовий договір з працівником.
З дня державної реєстрації організація набуває права юридичної особи і трудової правосуб’єктності в якості роботодавця. Найважливіші питання управління організацією регулюється законодавством про працю України і статутом цієї організації. Головний суб’єкт управління — власник, який здійснює свої повноваження безпосередньо або через уповноважений орган.
Особливості управління організаціями окремих організаційно-правових форм регулюються чинним законодавством України про працю.
Трудовою правосуб’єктністю можуть володіти не тільки організації, які визнаються юридичними особами, а й структурні підрозділи організації, наділені правом прийняття й звільнення працівників, що мають окремий фонд оплати праці.
Зауважимо, що особливим правовим становищем як суб’єкт трудового права користується адміністрація організації. Вона може бути стороною організаційно-управлінських відносин з трудовим колективом і виборним профспілковим органом організації.
Управлінські функції здійснює власник майна організації та уповноважений ним керівник організації. Правовий статус його визначається договором (контрактом). Трудові правовідносини з керівником організації встановлюються на термін дії трудового договору (контракту).
Особливе правове становище як суб’єкта трудового права — в арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Це — фізична особа, яка має ліцензію, що видана в установленому законодавством порядку і діє на підставі ухвали господарського суду. Одна й та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог закону. У разі, коли господарському суду не запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого у встановленому законом порядку, господарський суд має право призначити арбітражним керуючим працівника державного органу з питань банкрутства за поданням останнього.
Розпорядник майна — фізична особа, на яку у встановленому законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду й контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому Законом1.
Суб’єктом трудового права є також фізична особа, яка використовує найману працю.
Виборні профспілкові органи та інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи як суб'єкти трудового права
Профспілкові та інші органи як суб'єкти трудового права. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.
Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно Конституцією України і законами України1.
Завантажити реферат