Сторінка
3

Порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)

Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зазначимо, що за рішенням найманих працівників чи профспілки може бути утворено страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань.

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірі не нижчому від установленого законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком роботодавця. Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, визнаному судом незаконним, не зараховується до загального й безперервного трудового стажу.

Встановлено відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), зокрема:

• відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

• відповідальність працівників за участь у страйку, визнаному судом незаконним; відповідальність за порушення законодавства про працю, умов колективних трудових договорів (угод), що призвели до виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

• відповідальність за організацію страйку, визнаного судом незаконним, невиконання рішення про визнання страйку незаконним;

• відповідальність за примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку.

Список використаної літератури

1. Заржщъкий О., Смирнов Д. Перспективи розвитку трудового права у Конституції України // Право України. — 1997. — № 9. — С 39-41.

2. Клюев А. А., Маврин А. В. Трудовые споры. — М.: Профиздат, 1978.

3. Коссак С. Особливості участі третіх осіб у трудових справах // Право України. — 1997. — №11.

4. Лазор Л. Підвідомчість трудових спорів, що виникають за результатами атестації // Рад. право. — 1982. — № 8.

5. Лазор В. Про соціальну значимість трудового договору в ринкових відносинах // Право України. — 2000. — № 7.

6. Лазор В. Юридична природа трудового договору у ринкових відносинах // Право України. — 2000. — № 1.

7. Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним // Право України. — 2000. — № 6.

8. Мінюков П., Мінюкова Т. Особливості регулювання трудових відносин з керівниками закладів освіти України // Право України. — 1997. — № 5.

9. Мурашко М. І. Довідник. Практичні питання реалізації положень законодавчих та нормативних актів, що пов'язані з трудовим законодавством. — К.: Компас, 1995.

10. Попов В. П. Предупреждение трудовых споров. — М.: Юрид. лит., 1981.

11. Прокопенко В. I. Порядок прийняття і звільнення з роботи. — К.: Юмана, 1996.

12. Прокопенко В. І. Трудове право. — К.: Вентурі, 1996.

13. Старцееа А. П. Трудовые споры по отдельным категориям судебных дел // Право и экономика. — 1998. — № 6.

14. Толкунова В. Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. — М.: Юристь, 1996.

15. Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика / Упоряд. В. А. Скоробагатько, Й. I. Федишин. — К.: Істина, 2000.

16. Цивільне право / За ред. Д. В. Бобрової та ін. — К.: Вентурі, 1997. — Ч. I.

17. Чанишева Г. І., Фадєєнко А. Ф. Розгляд судами справ у спорах, що випливають з трудових правовідносин (окремі питання) // Право України. — 1998. — № 8.

18. Яресько А. Доцільність функціонування комісії по трудових спорах // Право України. — 1998. — № 8.

19. Ярошенко О. Щодо дискримінації в реалізації права на працю // Право України. — 2000. — № 7.